Іван Балога – брат Балоги

Жили-були три брати… Один з них, найстарший Віктор, став главою Секретаріату Президента України. Інший – відомий у Закарпатті, але ще доволі молодий юрист. А третій брат – Іван. Як у казці. Ось лише не як у казці пішов Іван услід за старшим братом Віктором, причому практично у всіх справах наслідує його. Чому так сталося, Іван і сам не знає. Каже – швидше за все, купа факторів поєдналися: і бажання старшого брата бачити в молодшому свого наступника, і вміння Івана працювати в команді, і бажання останнього займатися господарською та чиновницькою роботою. І, вочевидь, сама доля так розпорядилася. Хоча в дитинстві мріяв зовсім про інше.Розповідає Іван Балога:
«Перша мрія дитинства була стати гарним футболістом. Олег Блохін і Марадона були моїми спортивними кумирами. Однак життя змінюється, пріоритети так само. І зараз я вже подумав би, чи займатися спортом, бо вже настільки поринув у господарську роботу, вже таке задоволення отримую від неї, особливо коли бачу конкретні результати… Це так прекрасно! У спорті один результат – для власної душі. А тут – для людей більше».

Мрії дитинства не збулися, але за ними Іван Балога не шкодує. Каже, нинішня посада першого заступника голови облдержадміністрації дуже до смаку, як і вся господарська робота. Проте є одне «але», каже Іван Іванович:

«Нині на цій посаді душа моя ще не на місці, і скажу, чому. Я бачу, що ще потрібно багато чого зробити. У бізнесі дещо простіше: виділив кошти –зробив. Тут прохід коштів, процес будівництва затягується. І настільки всього багато накопичується, настільки потреби громади ростуть, і я бачу, що ці потреби треба задовольняти, але шляхів цього є не так і багато… Але все це – реалії часу».

Постійна робота спонукає Івана шукати порад. Певна річ, у старшого брата. Хоча зауважує, що до Віктора звертається лише тоді, коли конче необхідно. Не хоче час відбирати, каже Іван Іванович.

«Я звертаюся до Віктора лише в необхідних випадках. Знаю, що він людина зайнята, тому звертаюся лише тоді, коли справді потребую цієї поради. Максимально намагаюся у брата час не забирати, але інколи є такі речі, коли мушу порадитися. І в таких випадках, як кажуть, знаходжу його будь-де».

Як зазначають оглядачі, коли в Закарпатті клан змінює клан, то в такій схемі апріорі місця опонентам не передбачено. А відтак почути сьогодні публічну критику Івана Балоги в Закарпатті важко. Та й життєве кредо Івана Балоги – бути нормальною людиною незалежно від посади. Лише боїться, щоб ці ж таки посади його не зіпсували.

«Моє життєве кредо – бути просто нормальною людиною незалежно від посади. Чимало друзів спілкуються зі мною нині, і недругів також, і можуть це підтвердити. Скільки б посад не мінялося, скільки б регалій не було, головне для мене залишатися таким же простим і доступним. До мене не треба записуватися на прийом за тижні наперед, який час маю, таким і ділюся. Ось таким я й хотів би залишатися й надалі. І якщо в майбутньому будуть якісь посади вищі, аби лиш вони мене не згубили».

Головне в житті Івана Балоги – сім’я. Він переймається, що все менше часу може приділити 15-річній дочці та 10-річному синові. Так само рідшими стають зустрічі з друзями. Порятунком у такій ситуації є одне: зимовий відпочинок на лижах, коли всього себе приділяє рідним та близьким. І, знову ж таки, цей вид спорту для молодшого брата також відкрив Віктор Балога.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати