Олександр Цепурдей: "Закарпатські орієнтувальними завжди були на висоті. Тільки преса цього не помічала"

– Про той – первісний – період ліпше знає Костянтин Сас (заступник директора Закарпатського центру туризму і спорту учнівської молоді), котрий брав участь у тому історичному змаганні (на жаль, оперативно пана Костянтина відшукати не вдалося – Авт.). На мою думку, до вересня 1980 року спортивного орієнтування як виду спорту в Закарпатті практично не існувало. Були окремі намагання щось проводити (зокрема в Ужгороді ентузіазм виявляв викладач УжДУ Петро Назаренко), але все це мало непрофесійний характер: без регулярних тренувань, 2-3 змагання на рік, провальні виступи за межами краю. До речі, прізвища кількох тогочасних лідерів обласного масштабу й нині на слуху, це  виконавчий директор Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша, колишній перший заступник мера Ужгорода Володимир Бобков, президент концерну «Крокус МГ» Михайло Греньо…

 

– Справді, розібратися одразу непросто. Міжнародна федерація спортивного орієнтування (IOF) опікується розвитком 4 видів орієнтування: Foot Orienteering (орієнтування бігом), MTB Orienteering (орієнтування на гірських велосипедах), Ski Orienteering (лижне орієнтування) та  

Trail Orienteering (орієнтування для людей з обмеженими можливостями). Наша національна федерація розвиває ці 4 види, а також Рогейн (Rogaine) – командний вид, що поєднує в собі спортивне орієнтування, пригодницькі гонки, гірський марафон тощо. На світовому рівні справами рогейну переймається окрема федерація (IRF). Є ще й мультиспорт - так називають два абсолютно різних напрями. Перший – це спільна назва 4-х видів об’єднаних у одній федерації (Федерація триатлону України): триатлон (олімпійський вид), дуатлон, акватлон та зимовий триатлон. Другий – це інша назва пригодницьких і екстремальних гонок, відносно нового в Україні командного виду спорту (Adventure Race). Однак між спортивним орієнтуванням, мультиспортом і пригодницькими гонками стільки ж спільного, як між футболом, хокеєм на траві і регбі: там також всюди є м’яч, трава…

  

– Найбільш просунутим в області, як і у всьому світі, є бігове орієнтування. І це не дивно: спортсмену потрібен лиш компас, карта, форма, взуття – витрати (для змагальника) мінімальні. Але це є й найбільш складний технічно вид орієнтування. По перше, для нього потрібні детальні, надточні спортивні карти, а їх створення потребує чималих затрат і часу, і, відповідно, коштів. По друге, опанувати тонкощі цього виду за рік-два неможливо, потрібна серйозна підготовка впродовж 4-7 років. Саме стільки часу йшли наші майстри спорту до перемог на серйозних змаганнях. Вихованці нашого клубу були серед призерів чемпіонатів світу та Європи серед школярів, серед кадетів, серед юніорів і дорослих. По третє, для плекання майстрів потрібні кваліфіковані тренери, а з цим в області туго. Радує, що принаймні в Ужгороді з цим питанням якось дали раду і прийняли на роботу до Обласного центру туризму і спорту учнівської молоді (ЦТКЕСум) кілька своїх вихованців, кандидатів у майстри спорту, випускників УжНУ. Сподіваюся, що в них вистачить запалу і амбіцій, і з часом їх вихованці перемагатимуть на Всеукраїнських змаганнях.

 

Останні 10 років ми намагалися активно розвивати лижне орієнтування. Кілька моїх вихованців у складі збірної навіть виступали на чемпіонатах світу в Росії та в Словаччині. Витрати на нього, звісно, є значно більші: сучасні лижі коштують недешево, зате часу на створення карти треба в кілька разів менше, ніж для бігових видів. Але витрати по підготовці дистанцій також чималі. Адже навіть для невеликих змагань треба спеціальною технікою підготувати кілька десятків кілометрів лижні, тобто ще й сплатити за розчищення трас від повалених дерев, за оренду техніки, за пальне… І немає ніякої гарантії, що в ніч перед змаганнями всі ваші намагання не зведе нанівець снігопад, чи навпаки – не вдарить відлига і не змиє решту снігу дощ!!! Минулого року у Воловці ми готували проведення чемпіонату України, вбухали в нього чимало коштів, а сніг так і не випав… Шкода, адже ми спроможні виставити команду, яка би боролася за найвищі місця…

 

З минулого року також активно розвиваємо MTBO або велоорієнтування. Це новий для України вид спорту, хоча чемпіонати і Кубки світу проводяться давно. Поки тут є серйозні проблеми з масовістю (сучасний велосипед – дороге задоволення), але я оптиміст - велорух краю набирає обертів, вже цієї зими ми провели в Мукачеві двоє змагань, тепер готуємося до чемпіонату України.

 

– Та немає як такого розквіту! Наші лідери завжди виступали непогано, просто преса не звертала на це уваги. Нині мої старші діти пішли до садочку – от і з’явилося трошки більше вільного часу, тож регулярно розміщую на обласних сайтах  матеріали: аби всі бачили, що ми існуємо і розвиваємось. Загалом же в лютому краяни вже мають кілька престижних нагород: мукачівка Анна Телякевич вдало виступає на MTB-змаганнях у Данії, а ужгородський гімназист Богдан Кобилянський в Сумах став чемпіоном України серед юнаків в лижному орієнтуванні.

 

– На чемпіонат України з зимового триатлону до Києва наші їздили власним фінансуванням, на чемпіонат України з лижного орієнтування до Сум поїхали лиш 3 спортсменів коштом ЗЦТКЕСум. Більшість витрат по участі у чемпіонаті Європи з зимового триатлону В’ячеслав Мухідінов оплачував самостійно, облуправління змогло виділити лиш добові… На проведення обласних змагань тепер дали лиш грамоти… Грошей як не було, так і немає. Час од часу нам допомагають колишні вихованці клубу Сергій Пашніков, Володимир Попов, В’ячеслав Мухідінов і Володимир Тарасов. У Мукачеві ж мали ще одну біду – майже рік приміщення нашого клубу було заблоковано – використовувалося будівельниками, що робили капремонт фасаду будинку, а пізніше були намагання використовувати його з іншою метою. Повернули його тільки після особистого втручання міського голови! Та, на жаль, без спортобладнання, що там залишалося!

 

Більше пощастило ужгородцям: ОблЦТКЕСум (директор Володимир Чепа) часто несе витрати за своїх гуртківців, велорух в цілому та MTBO зокрема підтримують голова громадського альянсу «Рідний Ужгород» Анатолій Синишин та голова клубу «Велобайк Закарпаття» Едуард Татуревич…

 

– Ужгород тепер на підйомі! При ЦТКЕСум  активно працюють орієнтувальники Олексій Жданович, Петро Назаренко, Сергій Готра, Ференц Гутлебет, Георгій Фечо, Геннадій Тяско, Віктор Малетич. До речі, ця установа є і моїм основним місцем роботи. А є ще тут і обласна ДЮСШ «Спартак» (директор пан Смульський) із зимових видів спорту, яка також культивує орієнтування. Крім Ужгороду та Мукачева активно працюють осередки у Хусті (тренер Віктор Шеффер) та Хустському районі (тренер Василь Кадар), на Іршавщині (тренер Олександр Осійський), Міжгірщині (тренер Василь Коваль).

 

– За всю історію нашого виду спорту в області підготовлено 10 майстрів спорту. Це вихованці нашого клубу «Товариш» В’ячеслав і Сергій Мухідінови, Ірина Купріянова, Руслан Касьянов, Володимир Прокопець, Яна Попович (Семак), Анна Телякевич, Ольга та Марія Семак, Андрій Харченко. Кількість кандидатів у майстри спорту та першорозрядників давно перевалила за сотню. На жаль, більшість з них зараз не виступає – складні часи…

Серед тих, хто продовжує тренуватися, чимало талановитих і перспективних. Не хочу називати прізвища, але, думаю, що в MTBO вже цього року 2-3 з ужгородців виконають норматив майстра спорту. Серед дітей хороші перспективи у Олександра Касянова, Богдана Кобилянського, Андрія Соханича, Станіслава Мостовича, Олександра Сливки…

 

– Розумну голову, наполегливість, терпіння, підтримку батьків… Для MTBO – хороший велосипед.

Це складний, технічний вид спорту. Не вистачає тренерів, то ж не думаю, що він буде таким вже масовим. Хоча у Чехії, наприклад, регулярні змагання з MTBO збирають до 600 спортсменів, а на «бігових» стартах кількість учасників «зашкалює» за кілька тисяч…

  

– Ми проводимо 6 змагань обласного рівня в різних дисциплінах та з різних видів орієнтування, крім цього наприкінці березня є традиційна «Закарпатська весна», що її курує облЦТКЕСум, міські турніри.

Наприкінці травня у Мукачівському районі відбудуться змагання із Світової серії WRE та Чемпіонат України з MTBO у спринті та на довгих дистанціях. Очікуємо еліту світового MTB-Oрієнтування.

До речі, ми єдині в Україні кому цього року довірили провести змагання World Ranking Events.

 

– До «бігової» збірної на чемпіонати світу та Європи, думаю, без проблем потрапить В’ячеслав Мухідінов, до MTBO-збірної країни – не менше 6 закарпатців, знайдуться кошти – поїдуть на чемпіонати світу та Європи. Лідером тут є Анна Телякевич, в активі якої вже є перемоги над всіма представниками світової еліти, тож розраховуємо на краще. Та це – спорт, все може статися.

До слова, читачі можуть дізнатися про події у світі спортивного орієнтування, заглянувши на наш сайт  http://www.mtbo.org.ua/ .