На Закарпатті відбувся дебютний відкритий форум православної молоді

Організаторами цього заходу стали православні молодіжні братства імені преподобного Алексія Карпаторуського з Ужгорода (голова - ієрей Віктор Палош) та імені преподобного Сергія Радонезького з Мукачева (голова - протоієрей Василій Юрина).

Першочерговою метою триденного форуму був обмін досвідом діяльності православних братств для вдосконалення роботи у майбутньому.

Програма Зустрічі складалася із екскурсій найбільшими містами Закарпаття обласним центром - Ужгородом та Мукачевом, семінару (саме він, власне, і реалізував основну мету заходу), а також поїздки по монастирям Закарпаття.

Отож, на запрошення Ужгородського братства радо відгукнулися представники Братства імені преподобного Іони Київського (м. Київ), Центру православної культури «Ліствиця» (м. Дніпропетровськ), Київської духовної академії, Почаївської духовної семінарії, Львівського молодіжного братства, православного братства із Мінська (Білорусь), Пряшівського православного братства (Словаччина), які входять до всесвітньої православної організації Сіндесмос, та священнослужителі Мукачівської, Хустської, Дніпропетровської та Чернівецької єпархій.

Важливість і дієвість молодіжних організацій, православного молодіжного руху підкреслив голова Ужгородського молодіжного православного братства ім. святого Алексія Карпаторуського ієрей Віктор Палош, зазначивши: «Молодь - це така сила, з якою можна дійсно гори звернути. Якщо молодь вдохновити, запалити, розповісти їм про необхідність подібної роботи, то можна зробити надзвичайно багато корисного. Мета семінару - зробити так, щоб священики не боялись молоді; показати, як можна з молодю співпрацювати. У цьому є велика користь, перш за все, для самих молодих людей».

Найперше, що довів семінар, це те, що у кожного регіону своя специфіка щодо складу населення, поширення релігій, ментальності людей і т.і. Тому і умови роботи православних братств у кожному регіоні і в кожній країні різні. Наприклад, специфіка роботи київського братства імені преподобного Іони, пов'язана з тим, що населення столиці і кількість православної громади значно більші, ніж у інших регіонах. Тому і членів братства значно більше. А, як відомо, одна голова, руки та гаманець - добре, а дві - краще... Київські братчики основну свою роботу зосереджують на соціальній роботі із населенням, котре потребує допомоги. Здебільшого це різноманітні акції.

Дніпропетровщина, а зокрема її обласний центр, де вже не перший рік активно працює Центр православної культури «Лестивця», славиться власною досить потужною телестудією, яка створює різноманітні програми церковної тематики.

Значно складнішою є ситуація поза мегаполісами та великими містами. Однак, і в селах активні священнослужителі та їхні помічники намагаються вести роботу заради ближніх, що потребують допомоги, та заради Святої Церкви. Найпрогресивніші, як приміром ієрей Владислав Диханов (Дніпропетровська єпархія) чи протоієрей Іоанн Шандра (Хустська єпархія), знаходячись далеко від міст, для місіонерської та соціальної роботи використовують Інтернет (створення власних інтернет-сторінок, груп у активно діючих мережах «Однокласники» чи «В контакте») та мобільний зв'язок для роботи «телефону довіри». Як доводить їхня практика, якщо ці засоби використовувати у правильному руслі, то це значно допомагає. Окрім того, отець Іоанн Шандра поділився своїм досвідом місіонерської та соціальної роботи, який він здобув протягом багаторічного служіння в Канаді.

Основною проблемою майже усіх православних братств та організацій (цього разу тут уже немає різниці у регіоні чи країні) є фінансування. Звичайно, якби бажання допомогти ближнім підкріплювалося й матеріально, працювати було б набагато простіше. Однак, з іншого боку саме бажання, а не матеріальний статок, і об'єднує православних християн.

Найбільш корисним семінар був якраз для його організаторів. Ужгородське та Мукачівське братства, які порівняно із іншими, ще молоді і тільки починають розвиватися, вже окреслили нові напрямки своєї роботи у майбутньому.

Наступні два дні усі учасники форуму відвідували найвідоміші закарпатські монастирі: Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир, Свалявський Троїцький Кирило-Мефодіївський жіночий монастир, Свято-Миколаївський чоловічий монастир с. Іза-Карпутлаш, храм святого великомученика Димитрія Солунського у селі Мала Уголька, де покояться мощі святого преподобного Іова Угольського, Свято-Преображенський чоловічий монастир с. Теребля, Свято-Вознесенький жіночий монастир с.Чумалево, жіночий монастир в честь святого Іоанна Хрестителя в с.Дубрівка. У монастирях гостей радо частували і розповідали про свої духовні обителі їх настоятелі.

Під час цієї подорожі відбулась зустріч з архієпископом Хустським і Виноградівським Марком, на якій молодь заручилась підтримкою владики для подальшої активізації місіонерського та соціального служіння.

Отож, три дні спілкування між собою принесли набагато більше, ніж очікувалося. Окрім корисної інформації, яка дала новий поштовх для окреслення нових напрямків роботи, учасники Зустрічі отримали масу позитивних емоцій, духовного щастя, ну і, звичайно, знайшли нових друзів.
Підводячи підсумки Зустрічі, владика Феодор зазначив, що такі заходи є дуже потрібними; висловив бажання, щоб подібні молодіжні зустрічі відбувались якомога частіше і повідомив, що планується зробити ще більш масштабне зібрання православної молоді влітку цього року.

Теги: Закарпаття, православ’я, молодь

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати