Ужгородська влада продає шкільне приміщення ...разом із дітьми!

Мабуть, улюбленою казкою нинішнього мера Ужгорода Сергія Ратушняка в дитинстві була «Кіт у чоботях». «Чиї землі, отари, худоба? — Маркіза Карабаса!», — йдеться у ній. А Сергію Миколайовичу мариться, аби по всьому Ужгороду, відповідаючи на запитання чия земля, чия будівля, кожен казав: «Сергія Ратушняка!».

При цьому мер не гребує нічим — ні збудованим народними силами басейном «Спартак», ні заплавною територією Боздоського парку, ні унікальною найстарішою аптекою у центрі Ужгорода, ні «зеленими легенями» міста. І, наприклад, дітей любить тільки як мотивацію для виділення землі під ніби то аквапарк. А коли йдеться про групи продовженого дня, ті ж басейни або, тим більше, про приміщення шкіл і дитсадків — ледве терпить!

Міська влада домоглася закриття НВК «Гранд», однією рукою передала приміщення ЗОШ №4 для майбутнього переселення туди ЗОШ №21 зі словацькою мовою навчання і для створення культурно-інформаційного словацько-українського центру, а другою — забрала. Кошти на ремонт дитсадків та шкіл Ужгорода міська влада усе ніяк не знайде, не кажучи вже про бодай закладання символічного каменя у спорудження освітянської новобудови. Хоча місць у дошкільних закладах катастрофічно не вистачає, а у багатьох школах діти, через брак приміщень, змушені вчитися у другу зміну.

Напередодні католицького Різдва в Ужгороді відбулася визначна подія — відкрито новий корпус ужгородської ЗОШ №10 з угорською мовою навчання. Ця будова — майже ровесниця незалежності України. Будівництво нового корпусу розпочалося ще у 1992 році, але через брак фінансування у 1996 році роботи було припинено і відновлено лише три роки тому. Заслуги ужгородської міської влади у цьому жодної — фінансування виділили з обласного бюджету, крім того, керівництво краю домоглося виділення коштів з державного бюджету. Загалом, на будівництво нового корпусу пішло 5 млн. грн., з них 4,3 млн. з держбюджету. За кошти області закуплено комплекти меблів, обладнання для кабінетів фізики, біології та хімії на суму – 619 тис. гривень.

А що керівництво Ужгорода? Ні, дива не сталося, школі вони не допомогли. Зате вже за два тижні після Нового року рішенням сесії міської ради виставлена на приватизацію (шляхом викупу) скромна будівля за адресою пл. Ш.Петефі, 36 (рішення надруковано у газеті «Ужгород» минулого тижня).

Це будинок на розі площі та вул. Швабської. Колись у цьому будинку, що має близько ста років, розміщувався освітній уряд, відтак різні школи. Ще будучи вперше мером Ужгорода, всередині 90-х, Ратушняк  намагався «прихопити» цей дім, та не вдалося, отож повернувся до своєї мрії уже нині. Останні два роки на пл. Петефі, 36 навчалися початкові класи угорськомовної школи №10. Щойно здали новий корпус цього навчального закладу, зведений та облаштований, нагадаємо, за гроші обласного та державного бюджетів, ще й діти не перейшли звідси, як Ратушняк уже залучився підтримкою «ручних» депутатів на продаж будівлі! Можливо, коли з якихось причин, дітей не встигнуть перевести до проведення таємного, «для своїх», «аукціону», то будівлю продадуть разом зі школярами…

Приміщення на пл. Петефі, 36 перебуває на балансі комунальної влади міста, але завжди було освітянським. Перед учнями ЗОШ №10 там кілька років навчалися вихованці угорської гімназії, а ще раніше, якраз, коли до споруди вперше потяглися ласі руки Сергія Миколайовича, там працювала вечірня школа.

І зараз меру міста абсолютно начхати, що за допомогою цієї будівлі можна було б, наприклад, вирішити питання навчання кількох паралелей, наприклад, ЗОШ №5. Там діти змушені вчитися у 4-7 класах у другу зміну. Та що для мера міста і депутатів (!) інтереси дітей (і, відповідно, спокій їхніх батьків), коли можна отримати чималі гроші, адже будівля у самому центрі міста, площею більше 550 кв.м, має автономне опалення і дуже великий (шкільний!) двір. Та й справді, Ратушняк же ледве дочекався, поки область і держава добудують школу №10 і навіть не став чекати коли з будівлі, що «впала в око» переведуть дітей.

Намагання приватизувати освітянський об’єкт, що суворо заборонено законом, мало б привернути увагу контролюючих органів. До того ж, це факт не поодинокий — торік по вул. Закарпатській закрили дитсадок ніби то на капітальний ремонт після повені. Проте, кажуть, його уже продали — навіть без рішення сесії про приватизацію…

Так мер Ужгорода втілює давню казку Шарля Перро.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати