Молодь, яка працює на користь суспільству. Досвід Закарпаття

Молодіжні організації в Закарпатській області і молодіжний рух в цілому — що вони представляють собою?

МОЛОДІЖНІ ОБ’ЄДНАННЯ

Загалом, члени всіх молодіжних організацій здебільшого є студентами вузів. Ці об’єднання створені для молоді, яка не хоче просто тинятися по гуртожитках, пити пиво і нічого не робити. Працюють в “молодіжках” і старшокласники. “Молодіжки” поділяються на ті, які мають безпосереднє відношення до якоїсь певної партії (в основному це так звані “припартійки”) і вільні від партійних обов’язків. Як і перші, так і другі декларують у своїх статутах, що вони створені саме для розвитку молодіжного середовища.

Старше покоління нерідко закидає молодшому, що ті не займаються благодійною діяльністю, як то колись робили загони “тимурівців”. Всі представники молодіжного середовища, до яких ми звернулися за коментарями, зійшлися на думці, що сьогоднішні реалії інші, ніж то було 30 років тому. Молодіжні спілки по своїй суті створені для організації нормального функціонування роботи в молодіжному середовищі, виявлення в ньому потенційних лідерів, виховання молоді в патріотичному дусі і навчання її того, чого, можливо, ніколи не навчать у школі чи університеті. Соціальна чи волонтерська допомога старшим — це, безперечно, є позитивом у діяльності “молодіжки”, але не її прерогативою. Зрештою, сьогодні діє чимало волонтерських організацій, в статуті яких записано обов’язкове здійснення благодійної діяльності.

ПАРТІЙНІ “МОЛОДІЖКИ” — РЕЗЕРВ МАЙБУТНЬОГО ПОЛІТИКУМУ

Наймолодший депутат Закарпатської обласної ради, член фракції БЮТ Андрій Шекета є головою Закарпатської обласної молодіжної громадської організації “Батьківщина молода”. Керована ним організація почала створюватись в червні 2005 року як молодіжне крило партії “Батьківщина”. “Нашим завданням, — розповідає А.Шекета, — було не просто отримання свідоцтва й печатки, а згуртування тієї молоді, яка себе активно проявить для подальшої роботи в партії. Адже “молодіжка” будь-якої партії — це, по суті, її кадровий резерв. Ми мали підібрати для участі у виборчій кампанії молодих людей — від агітаторів до кандидатів у ради різних рівнів”. Як відзначив Андрій, БЮТ — чи не єдина в області сила, яка провела у ради молодих депутатів. Стосовно громадської діяльності, то “Батьківщиною молодою” зініціювала різні заходи, з числа яких особливо запам’ятався День закоханих в одному з ужгородських клубів. Найвдалішим заходом, який провели спільно зі Спілкою молодих соціалістів та студентським парламентом УжНУ, стала акція “Студентська енергія”, що включала в себе проведення інтелектуальних ігор, тренінгових проектів, дискотеки в амфітеатрі тощо. В найближчих планах організації — проведення в кожному районі Закарпаття якось цікавого конкурсу, розрахованого саме на молодіжне середовище. Це може бути і КВК, і “Брейн-ринг” тощо.

Активно діє і молодіжне крило НСНУ. “Організація створена в листопаді минулого року, — розповів голова крайового “Молодіжного союзу “Наша Україна” Святослав Бабіля. — Ми ставимо перед собою ряд амбітних завдань. Наша головна мета — об’єднати молодь навколо ідеї створення європейської країни, якою, зрештою, має стати Україна. Пропагуємо ідею студентської активності, взагалі активності молоді”. Деякі акції “молодіжки” стали публічними, зокрема минулорічна, що була організована в Ужгороді — “Ні газовому шантажу!”. Спільно з Молодим Рухом організація провела ряд “круглих столів”, присвячених студентському самоврядуванню. Разом з обласним управлінням сім’ї, молоді та спорту “Молодіжний Союз “Наша Україна” здійснив упорядкування та відновлення деяких дитмайданчиків в Ужгороді. Сьогодні організація проводить Закарпатську обласну студентську лігу “Брейн-рингу” — ігри мають відбутися у п’яти містах нашого краю.

Діяльним є і молодіжне крило Соціалістичної партії України, яке офіційно називається Спілка молодих соціалістів (СМС). Як поінформував голова Ужгородської міської організації СМС Віктор Пристая, очолювана ним структура діє досить активно і співпрацює з іншими молодіжними організаціями. СМС мала безпосереднє відношення до вже згадуваної “Студентської енергії”. За сприяння організації в ужгородському кінотеатрі “Доміон” здійснюється показ фільмів для студентів за пільговими цінами, а для дітей-сиріт проводяться безкоштовні сеанси.

ПОЛІТИКОМ МОЖНА Й НЕ СТАТИ, ДОСТОЙНИМ ГРОМАДЯНИНОМ — ОБОВ’ЯЗКОВО

Розвитком молодіжного середовища займаються й інші організації, які ставлять за мету перш за все виховання не політикуму, а справжніх громадян своєї країни.

Особливої уваги в цьому сенсі заслуговує скаутська організація “Пласт”. Голова окружної пластової старшини Закарпатської округи Андрій Ребрик та голова Ужгородського осередку Роман Білик розповіли, що ідея скаутизму була закладена англійським лордом Байден Пауелом, який у 1908 році в одній із британських колоній в Африці воював із зулусами. Лорд помітив, що місцева молодь бере досить активну участь у воєнних операціях, діє чітко і зорганізовано. Англійця це надихнуло створити молодіжне утворення у Великобританії, яке б так само дисципліновано діяло у небезпечних ситуаціях. Він розробив виховну методу і, набравши в свій гурток 10 дітей як з бідних, так і аристократичних сімей, почав її впроваджувати. За життя лорда ідея скаутизму поширилась Європою. В Україну скаутський рух прийшов через Львів у 1909-1912 роках. Його засновниками вважаються професори Львівського університету Олександр Тесовський та Іван Чмола, а також син Івана Франка Петро. Останній, власне, і дав назву українському молодіжному рухові — “Пласт”. Сам термін колись вживався на позначення козаків-розвідників. 12 квітня 1912 року Олександр Тесовський склав присягу першого пластового гуртка і ця дата вважається днем народження українського Пласту. О.Тесовський написав книгу, що вважається найголовнішим підручником цієї організації. Були в ній і практичні розділи: як в’язати вузли, організувати табір, куховарити, наука виживання тощо. На Закарпатті “Пласт” створений у жовтні 1921 року в Берегові. Його засновником вважається Андрій Дідик. Пластуном був, до речі, Президент Карпатської України Августин Волошин. Саме пластуни захищали від загарбників керовану ним державу. З початком Другої світової війни взяли активну участь у створенні ОУН-УПА. Згодом “Пласт” був ліквідований радянською владою. Пластуни, які залишились живими після війни, виїхали за кордон. Радянська влада знищила “Пласт”, але багато в чому запозичила його традиції в організації роботи жовтенят, піонерів та комсомольців. Сьогодні скаутські організації існують в 9 країнах — Словаччині, Польщі, Німеччині, Великобританії, США, Аргентині, Австралії, Канаді та Україні. Власне, саме стараннями діаспори український “Пласт” відновив свою роботу у 1989 році.

“Пласт”, — розповідає Андрій Ребрик, — єдина організація, яка зосереджена на виховній діяльності. Основна ідея “Пласту”, яка залишилась незмінною від дня його заснування — це виховання справжнього громадянина своєї держави”. Сьогодні в Україні нараховується близько 10 000 пластунів. Це діти віком від 6 до 11 років, юнацтво від 11 до 18 років і старші пластуни. Для порівняння, в далекому 1938 році 10000 пластунів налічувалось тільки в нашій області, в Галичині їх було 30000. Активними пластунами були Степан Бандера та Роман Шухевич. Найактивнішими на Закарпатті сьогодні є пластуни Рахівщини. Вони регулярно проводять організацію весняних, літніх, осінніх та зимових таборів. У нашому краї пластунами було здійснено ряд заходів, серед яких варто виділити мандрівний проект “Стежками героїв”, всеукраїнські мистецькі змахи — “Орлекіада” та “Зоряний вітер”. Почесним членом Пласту сьогодні є президент України. Пряме чи опосередковане відношення до організації мають такі відомі люди, як Сашко Положинський, Руслана Лижичко, Степан Гавриш та інші впливові діячі шоу-бізнесу та політики.

Відомою є й Ужгородська молодіжна громадська організація “Фундація регіональних ініціатив”. “В нашій організації, — розповів голова ФРІ Володимир Феськов, — молода людина може проявити всі свої організаторські якості, показати лідерські здібності, навчитися реально працювати з людьми, оволодіти основами менеджменту, набути навиків для подальшої роботи в політичній організації чи будь-якій іншій сфері суспільного життя. Члени ФРІ регулярно їздять на семінари, в тому числі й за кордон”. За останній період ФРІ провела ряд заходів, серед яких найпомітнішими стали конкурс карикатур “Криве дзеркало”, організація Дня Св. Миколая для вихованців дитячого будинку в с. Домбоки Мукачівського району, очищення русла річки Уж в с. Сторожниця, акція “За чистий Ужгород”. ФРІ організовувала літні табори праці для старшокласників, здійснювала проект “Фонд підтримки бібліотек” тощо. Щодо патріотичного виховання молоді, то ФРІ, разом з іншими молодіжними об’єднаннями, організовувала вшановування пам’яті загиблих хустських семінаристів на Красному Полі, загиблих січових стрільців тощо.

Не залишаються осторонь суспільного життя і суто студентські організації. Голова студентського парламенту УжНУ Андрій Любка твердить, що це орган самоорганізації студентів, призначений в першу чергу для реалізації можливостей студентської молоді. Це і творча самореалізація, і політична, і громадська, і навіть наукова. Займаються і захистом прав студентів, бо вони дуже часто порушуються. Окрім того студпарламент у співпраці з кількома іншими організаціями збирав подарунки для дітей-сиріт. Цей орган студентського самоврядування взяв під свій патронат капличку громади Православної церкви Київського патріархату (до речі, єдиної в Ужгороді), що знаходиться біля ЗОШ №5.

Профспілковий комітет студентів УжНУ, створений для захисту інтересів студентів, не забуває й про суспільно-корисну діяльність. “Сьогодні студентська профспілка має набагато більше прав, ніж за часів СРСР, — вважає голова ПКС УжНУ Володимир Марцинів. — Окрім різноманітних заходів, які ми проводимо суто в межах університету, ми також займаємось і іншою, необхідною для суспільства в цілому, діяльністю”. Так на свято Св. Миколая минулого року представники цієї організації відвідали з подарунками діток Чинадіївсько будинку інтернатного типу. Протягом року періодично організовувались поїздки до дітей-сиріт, яким привозили одяг та інші подарунки від студентства. Брав участь профком і в організації заходів, приурочених до Дня міжнародного захисту дітей.

МАЙБУТНЄ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ

Цю тезу підтверджують ті “молодіжки”, які діють не лише формально і активізуються не тільки перед самими виборами. Проте в молодіжному русі достатньо і проблем. Одна з них та, що багато організацій існують де-юре, а де-факто їх немає. Для багатьох проблемою є наявність офісу та матеріального забезпечення. Недоліком багатьох численних молодіжних спілок, точніше, їх засновників є те, що вони не виховують собі наступників. Інший аспект проблем молодіжного середовища — відсутність на Закарпатті повноцінного молодіжного видання, яке б відповідало сучасним запитам.

Однак, незважаючи ні на що, є люди, які і в нинішніх реаліях намагаються щось робити. Головне, аби дорослі політики не використовували енергію молоді для задоволення власних політичних чи бізнесових інтересів. Не менш важливо, щоб і самі молодіжні організації та їх лідери не давали втягувати себе у сьогочасні “розборки” дорослих дядь, а працювали заради дня завтрашнього.

ДОВІДКА

Зародження власне української молодіжної діяльності на теренах області починається з 1989 по 1991 рік - саме тоді молодь взяла активну участь у відомих подіях.

У 1998-1999 роках, у зв’язку з парламентськими і президентськими виборами люди, маючи фінансову підтримку, починають створювати організації, реалізовувати певні проекти, долучатись як до політичних, так і позаполітичних акцій. Створено одну з перших молодіжних організацій нового зразка - “Нове покоління”, яка налічувала близько 2000 членів (!) і мала свої осередки навіть у Львові та Києві. Паралельно в області розгорнули свою активну діяльність осередки всеукраїнських “молодіжок”.

Чергову активізацію молодіжного середовища спричинили нові політичні події, пов’язані з обуренням нахабності режиму Л.Кучми. Закарпатська молодь активно долучилась до акції “Україна без Кучми”, в тому числі і до подій 9 березня 2000 року.

У 2002, році парламентських виборів, молодь вкотре активно себе проявляє, саме тоді в Ужгороді засновано нову молодіжну організацію - “Фундацію регіональних ініціатив”.

У грудні 2002 року “молодіжки”, що вважали себе опозицією до режиму Кучми, створили бренд “Закарпатська обласна коаліція молоді “Наша Україна”, під яким об’єдналися такі організації, як “Молодий Рух”, “Молодий Народний Рух”, Українська студентська спілка, ФРІ, Товариство студентів-біологів “Пошук”, Асоціація Молодіжних Ініціатив Краю, Молодіжний націоналістичний конгрес, Асоціація економістів, організація “Екосфера”, “Наше покоління” та ряд інших.

З 2004 року, коли суспільство почало жити присмаком чергових президентських виборів, саме за участі молоді почали створюватись так звані громадські кампанії, найвідоміші з яких стали “Пора”, “Чиста Україна”, “Студент обирає вільно”, “Студентська хвиля”.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати