– З початку року рятувальники вже 32 рази поспішали в гори на допомогу туристам. Врятували 31 людину, 30 надали першу кваліфіковану меддопомогу, – каже В.Бодак. – Цими вихідними цілу добу наші рятувальники шукали заблукалого 77-річного жителя Рахова, який вийшов із дому в напрямку гори Менчул і не повернувся. На щастя, все минулося.
– Як оснащені рятувальники і чи достатньо їх?
– Обладнання рятувальників потребує постійного оновлення, але сьогодні вони мають усе необхідне для того, щоб вчасно прийти на допомогу в найскладніших ситуаціях. Приміром, нещодавно автомобільний парк Закарпатського гірського пошуково-рятувального загону МНС поповнився 5 новими позашляховиками „Міцубіші”, які на озброєнні Ужгородського, Воловецького, Міжгірського, Ясінянського та Вишківського гірських рятувальних пунктів. Завдяки цій техніці рятувальники стануть набагато мобільнішими, що дозволить оперативніше прибувати до місця виклику в умовах бездоріжжя та подавати допомогу людям, які її потребують. В області сьогодні працюють 62 гірські рятувальники. Це 4-5 професіоналів в одному пункті, тому особливо важливою є допомога, так званих громадських рятувальників. У минулому році офіційно в нас зареєструвалося майже 19000 туристів. Насправді це лише половина реальної кількості гостей, які вирушають у гори.
– Чи обізнані туристи з правилами поведінки в горах?
– На жаль, більшість туристів не надто цим переймаються. Іноді доводиться дивуватись – люди намагаються здійснити сходження в гори без найнеобхідніших речей, вважаючи, що це щось на кшталт прогулянки. А гори помилок не пробачають. Саме тому ми наполягаємо на обов’язковій реєстрації всіх, хто піднімається на карпатські вершини. При реєстрації на гірських пошуково-рятувальних пунктах можна отримати оперативну інформацію про погодні умови в тій чи іншій місцевості, небезпеку сходження лавин, визначити оптимальний маршрут, який залежить від ступеня підготовки учасників сходження. Рятувальники проінструктують, що робити в тій чи іншій ситуації, а також будуть відстежувати групу на всьому маршруті. Якщо певної години туристи не виходять на зв’язок, тоді створюється група, яка починає шукати тих, хто заблукав. Частина туристів вважає, що реєстрація якимось чином зазіхає на свободу їхнього пересування. Однак рятувальникам ця інформація необхідна, аби якомога швидше надати допомогу, тим паче, що в горах час іноді йде на секунди.
– Крім опікування туристами, який напрям роботи рятувальників ще важливий у зимовий сезон?
– Закарпаття – особливий регіон. Роботи вистачає завжди. На початку січня температура знизилася до мінус десяти, й одразу почалися випадки відмороження. У гірських районах зросла кількість пожеж від пічного опалення, в тому числі зі смертельними наслідками. У містах активне використання обігрівальних приладів призвело до збільшення пожеж від коротких замкнень електромереж. Доводиться протистояти стихії у всіх її проявах. Однак люди мусять пам’ятати, що біля кожного будинку рятувальника не поставиш. Статистика свідчить: 99% надзвичайних випадків пов’язані з діяльністю людини. Тому треба бути більш обачними, не сподіватися, що „мене не зачепить”. Попереджає МНС про сильні вітри снігові лавини, ожеледицю на дорогах – не вирушай у мандрівку! Треба дбати про власну безпеку – це найкраща запорука того, що з вами нічого не станеться.