Автопробіг відбувся з метою інформування населення Закарпатської області про рішення прийняте на всенародних зборах у м. Хусті. Пункти зупинок автопробігу відбулися у містах Закарпаття, де перебувають найвпливовіші організації УНП.
и УНП вирушили у подорож містами Закарпаття з відповідною атрибутикою – авто майоріли прапорами та слоганами: «ЗА СОБОРНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ!», «ОДИН НАРОД, ОДНА ІСТОРІЯ, ОДНЕ СВЯТО!»
Незважаючи на несприятливі погодні умови, учасники акції жваво розповсюджували інформаційну друковану продукцію, зокрема «Вісник» Закарпатської обласної організації УНП, за допомогою якого проведена інформаційно роз’яснювальна робота. Таким чином організатори прагнули нагадати населенню краю, про подію, яка підтверджує тодішнє бажання закарпатців творити єдину Українську державу.
Іншими словами, міцні підвалини майбутньої державності були закладені на закарпатському ґрунті ще у пам’ятних 1918 – 1919 роках. Після розпаду Австро-Угорщини виникла сприятлива ситуація для створення Соборної Української держави.
«У той же час на Закарпатті відбулася значна подія, яка знаково вказувала на бажання закарпатців творити Українську державу. Зважаючи на складність суспільно-політичної ситуації, на більшості території краю активно проходила підготовка до скликання з'їзду (конгресу) представників народних рад, на якому планувалося вирішити головне питання тогочасності – в складі якої країни продовжать своє життя місцеві жителі краю.
Організатори підготували звернення до населення із закликом єднання з українським народом. Обрання делегатів на конгрес здійснювалося шляхом виборів на місцевих зібраннях», - розповідали учасники заходу.
Як наслідок цих дій проведеної великої роботи, 21 січня 1919 року в Хусті було проведено засідання Всенародного конгресу українського населення Закарпаття, під головуванням Михайла Бращайка.
До мешканців області було доведено, що у роботі конгресу взяли участь 420 обраних делегатів та близько тисячі запрошених гостей. Прийняте спільне рішення відображало думку краян співіснувати в єдиній Українській державі. Одночасно було категорично заявлено про небажання жити під владою Угорщини. Наступного дня, 22 січня 1919 року, це бажання було виголошено в Києві у день Злуки українських земель.