Чи ефективно в Закарпатті використовують кошти на оздоровлення та відпочинок дітей?

Одним із найважливіших завдань кожного розвинутого суспільства  в забезпеченні  соціального захисту дитинства є реалізація права на оздоровлення  та відпочинок. Закарпатська область має високий природно-рекреаційний  потенціал. Мальовнича природа краю, кліматичні  умови для відпочинку, наявність родовищ мінеральних вод з лікувальними властивостями створюють можливості для оздоровлення дітей круглорічно. 

На оздоровлення та відпочинок дітей щорічно спрямовуються кошти державного, обласного та місцевих бюджетів, які з року в рік зростають. Та не дивлячись на це, в області не відбувається суттєвого збільшення кількості оздоровлених дітей. Так, в оздоровчих закладах за 2006 рік оздоровлено – 86,6 тис. дітей, в 2007 році – 85,7 тис. дітей, за 9 місяців 2008 року – 85,9 тис.дітей  шкільного віку.

Саме це питання — що стоїть на перешкоді повноцінному оздоровленню дітей та збільшенню їхньої кількості — й досліджувала аудиторська група Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області. Державний фінансовий аудит ефективності використання бюджетних коштів на оздоровлення  та відпочинок дітей за 2006-2007 роки та 9 місяців 2008 року в Закарпатській області проводився відповідно до  плану  роботи обласного КРУ. 

Аудиторською групою  встановлено ряд чинників, які перешкоджають в забезпеченні повноцінного  оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку та удосконаленню мережі оздоровчих закладів. Про  них детальніше. 
 На  законодавчому рівні не визначені нормативи щодо обсягів фінансового забезпечення оздоровлення та відпочинку на 1 дитину.

Відсутність розмежування послуг між відпочинком та оздоровленням не дає можливості  спланувати  реальну потребу як у видатках для  повноцінного оздоровлення та   відпочинку дітей, так і прогнозну кількість дітей відповідних категорій, які потребують або оздоровлення, або ж відпочинку. Виходячи з критеріїв, якими можна охарактеризувати термін «відпочинок», та «оздоровлення», в середньому 80% дітей Закарпаття віком 7-16 років за період 2006-2007 років та 9 місяців 2008 року отримали послуги тільки з відпочинку.

         Ще одним недоліком є те, що обласні та місцеві програми по оздоровленню та відпочинку дітей не містять чітко визначених результативних показників, термінів виконання заходів програм, розподілу обов’язків між виконавцями та системи контролю за виконанням. Фінансове ж забезпечення потреби в коштах на виконання заходів Програм по оздоровленню та відпочинку дітей в 2006році на 20%, в 2007- 2008роках   на 41% не сприяє покращенню якості оздоровлення та суттєвого збільшення кількості оздоровлених дітей в області.

Інше припущення таке: відсутність єдиного  органу, який би координував  організацію оздоровлення та відпочинку дітей, сприяє можливості  подвійного оздоровлення дітей за рахунок бюджетних коштів, при тому, що велика кількість дітей не має можливості оздоровитись і один раз в році. Так, для прикладу, при перевірці ревізорами контрольно-ревізійного управління  в 2006 році використання коштів на оздоровлення було звірено списки оздоровлених дітей у відділі у справах молоді та спорту Ужгородської РДА та у відділі освіти  та у справах національностей Ужгородської РДА та встановлено подвійне оздоровлення восьми дітей. Незаконні витрати  внаслідок проведення подвійного оздоровлення дітей склали 6,4тис.грн. Окрім того, як було з’ясовано в процесі аудиту, діти  інтернатних закладів, що утримуються з обласного бюджету оздоровлюються за рахунок бюджетних коштів в середньому у 2 зміни.

         Відсутність на законодавчому рівні чітко визначених критеріїв при   відборі  пільгових категорій дітей для їх оздоровлення та відпочинку, приводить до нерівномірності оздоровлення та відпочинку дітей  серед категорій. Так, наприклад, оздоровлено дітей з девіантною поведінкою в 2006 році – 41% від загальної кількості таких діток, у 2007 році – 65,6%, у 2008 році - 70,8%.  В той же час, дітей-інвалідів оздоровлено  у 2006 році всього 27,9% від загальної кількості дітей даної категорії, в 2007 році – 39,5%, в 2008 році – 32,5%.
Ще одне питання, яке досліджували аудитори КРУ - достатність мережі оздоровчих закладів в Закарпатській області.

          Так, в Закарпатській області в 2008 році   налічується 503 пришкільних заклади з денним перебуванням,  що складає 88,2% загальної мережі оздоровчих закладів.  Із діючих в області 17 позаміських  стаціонарних закладів, комунальної форми власності всього чотири, а саме: два підпорядковуються відділам освіти Ужгородської та Тячівської  райдержадміністрацій, один - відділу освіти Мукачівського міськвиконкому та  один Шевченківській районній раді м.Києва.

Згідно даних статистики, відслідковується тенденція до зменшення кількості оздоровлених дітей (в тому числі із інших регіонів України) в оздоровчих закладах, а саме із 9659 дітей в 2007році  до 8583 дитини в 2008році, або на  11,1%.

Фактично на даний період часу мережа стаціонарних оздоровчих закладів Закарпатської області  є недостатньою, відсоток оздоровлених в них дітей є мізерним і не може задовольнити потребу  в  оздоровленні дітей.

В той же час, як з’ясувалося в процесі аудиту, в чотирьох районах області, а саме, Великоберезнянському,  Виноградівському, Воловецькому, Міжгірському  є можливість створення дитячих оздоровчих закладів, потреба в коштах для придбання та реконструкції приміщень складає близько 2731,5тис.грн. При умові фінансування придбання та реконструкції приміщень було б створено 4 стаціонарних заклади з річним режимом роботи на 530 місць. Збільшення кількості оздоровчих закладів дасть можливість збільшити на 18% кількість  місць до наявних в позаміських стаціонарних оздоровчих закладах області.     
У той же час, як з’ясували працівники КРУ, є такі населенні пункти в Закарпатті, де діти в літній період не можуть відпочити навіть у пришкільних закладах. Так, у 2007 році в місті Хусті з 9 шкільних закладів, на базі яких планувалося відкриття літніх оздоровчих таборів, фактично був відкритий тільки один. У результаті цього із 2019 дітей,  які планували оздоровити,  оздоровлено було всього 29 дітей, або 1,4%.
Не сприяє якісному та повноцінному оздоровленню дітей неналежна  матеріально-технічна база оздоровчих закладів, низький рівень фінансування коштів, необхідних для її оновлення. 

          Так, у 2006-2007 роках з місцевих бюджетів взагалі не здійснювалися видатки на капітальні ремонти дитячих таборів, а в 2008 році було виділено лише 488 тис.грн. на здійснення капітального ремонту в оздоровчому таборі «Берізка» Тячівського району. Матеріально-технічна ж база оздоровчих закладів залишає бажати кращого.
     
Що треба змінити? — пропонують аудитори КРУ

За результатами участі в державному фінансовому аудиті аудиторами КРУ розроблено пропозиції, втілення яких дало б можливість певною мірою поліпшити ситуацію щодо оздоровлення та відпочинку дітей.
Зокрема, запропоновано управлінню у справах молоді та спорту Закарпатської ОДА  вийти на рівень Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту з пропозицією щодо визначення на законодавчому рівні нормативів обсягів фінансового забезпечення  оздоровлення та відпочинку на 1 дитину. 

          З метою розширення мережі позаміських стаціонарних закладів з оздоровлення та відпочинку дітей запропоновано Закарпатській ОДА  розглянути можливість щодо часткового  фінансування  видатків  з обласного бюджету на відкриття низки оздоровчих закладів (зокрема, на базі гуртожитку Новоселецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, що на Міжгірщині, в селі Букове Виноградівського району,  двох позаміських закладів оздоровлення  та відпочинку у Великоберезнянському та Воловецькому районах). А з метою акумуляції всієї інформації щодо оздоровлення та відпочинку дітей в області за рахунок всіх джерел фінансування, стану та розвитку мережі оздоровчих закладів, аудитори КРУ пропонують визначити координуючий орган та запровадити систему звітування про хід оздоровчих компаній координуючому органу.

Крім того, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування запропоновано розробити та затвердити нові програми щодо відпочинку та оздоровлення дітей на 2009 рік. У цих програмах у першу чергу слід визначити конкретні терміни виконання заходів, кількісні та якісні показники, необхідний обсяг та джерела фінансування кожного заходу, порядок чіткого розподілу функцій та обов’язків учасників виконання програм, а також потрібно чітко розмежовувати кошти на забезпечення функціонування оздоровчих закладів та безпосередньо оздоровлення дітей, учнівської та студентської молоді.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати