Та що у краї – в державі такого немає, - твердять наші патріоти-винороби. Цьогоріч, певно, вином вирішили запити гіркий кризовий присмак і фест вдався найбільшим за всю історію: понад 100 заявок від виноробів, фестивальні ятки уперше вишикувалися площею Миру у два ряди, і у день відкриття – 11 січня - кількість зразків напоїв, подана на дегустаційну комісію, перевалила за півтора сотні… Максимум вина – ось що таке цьогорічне головне п’янке свято Закарпаття.
Цей фестиваль доречний – підтверджує головний закарпатський теоретик і практик туризму Федір Шандор. «Це найбільший фестиваль в Україні і саме щодо вина тут найбільше туристів. Сюди приїжджають і ті, хто катається в Карпатах на лижах - «Червене вино» має добрий час проведення і є ще одним анімаційним доповненням нашого туристичного сезону, який триває до Старого нового року, до свята Василя», - каже завідувач кафедри туризму УжНУ.
Попри те, що в анонсах першим днем фестивалю вказували то 11, то 12 січня, і у неділю на площі Миру відвідувачів було надто рясно. Кияни і львів’яни найбільше тішилися можливістю скуштувати саме домашнє, так зване авторське вино. Біля ятки винороба з Великих Берегів, що на Берегівщині, Івана Урсти – густо охочих продегустувати і придбати чудові напої. Неодноразовий переможець фестивалю переконує: вино пити необхідно. «Мої червоні вина несуть нашу ауру, наших земель берегівських, наших гір, пам'ять предків… Що може бути краще цього всього?», - біля діжки зі своїм продуктом говорить залюблений у свою справу винар. «Червоні вина дуже цінні для нас із вами, бо маємо Чорнобиль, недобру екологію. Червоне вино виводить радіонукліди, а антиоксиданти, на які багатий напій, очищують, оновлюють організм, ще й вітаміни, особливо групи В, яких багато у вині, дуже корисні. Потрібен Закон чи Указ Президента: кожному українцю щодня пити вино – хоча б як французи, по 400 грамів – щоби зберегти генофонд нації!».
Та й без наказів, цілком добровільно, публіка рясно смакує істинним напоєм. Один з найкращих творів Івана Урсти – авторський «Чорний доктор», не тільки корисний, але й смачний. Пан Іван робить вино не просто з власного винограду, а й справді власноруч: руки виказують справжнього винороба. «Я все готовлю по дідівській технології: прес, дробилка у мене 150-200-річні, та й діжки теж не молоденькі… Я вважаю, коли ми збережемо традиції наших предків - тоді маємо сьогодення і - майбутнє», - твердить майстер. «Так, я сам вирощую виноград, це - моє хобі, мій футбол, моє зайняття на все життя, що залишилося тут на землі… Я вважаю, що лише так – виплекавши, вистраждавши той виноград, можна зробити хороше вино». «Те, що з усіх напоїв людина обирає саме вино – свідчить про її культуру. Вино – одухотворений напій, що сприяє спілкуванню і звеселяє душу», - розповідає Іван Урста, який переконує: слід пити вино саме рідної землі – інше не буде настільки корисним. І наголошує, що вина виготовляє не надто багато, зате відповідає за якість кожної краплі.
За різноманітне фестивальне вино продавці правили від 25 гривень за літр. Певні найбільш цінні сорти коштували до сотні – як, приміром, знаменита «Троянда Закарпаття» і шедевр Івана Урсти «Унікум», виготовлений з винограду, що майже перетворився на родзинки, зібраного уже в холоди. На відміну від деяких інших винних свят, у Мукачеві цьогоріч вибір напоїв був неабияким. Погода ж сприяла і глінтвейну – гарячому вину, присмаченому медом і спеціями, що його кожен винар робить за власним рецептом. У неофіційній журналістській дегустації переконливо переміг напій Олександра Ковача. Голова Асоціації приватних виноградарів і виноробів Закарпаття розповідає: «Так, палітра вин на фестивалі дуже велика – більше 50 сортових напоїв і стільки ж купажів.Червоні вина - наші «аборигенні»: кадарка, цвайгелт, каберне совіньйон, мерло - червоні натуральні сухі і напівсухі вина… Багато є й закарпатських білих вин: королівська леанка, мускат оттонель, мюллер тургау… Є з чого вибрати».
Реалізація свого продукту – одна з цілей участі у фестивалі. Приміром, Олександр Ковач лише на відкриття привіз із 300 літрів вина дев’яти сортів. Та продаж – не єдина мета. Фестивалі – це й реклама виробникам, і – спілкування зі споживачами. «Це єдина можливість для приватних домашніх виноробів показати свою продукцію і подивитися на реакцію любителів цього напою, аби знати, в якому напрямку рухатися», - розповідає найвідоміший закарпатський винороб.
З келихом доброго вина рухається і закарпатський туризм. У вині – не тільки істина, але й хосен для нього, надія на успіх. «Зараз, коли створено Закарпатський туристичний винний шлях, це стало одним із важливих компонентів в галузі туризму. Наголошуємо: окрім Криму, Одеської, Херсонської областей Україна має виноробське Закарпаття, яке в галузі туризму сприяє розвитку усього Карпатського регіону. Поруч - Угорщина і її Токай, Кошіце у Словаччині, румунська Орадея… Ми доповнюємо Карпатський регіон власним продуктом.»
До вина не бракувало закуски, і це не тільки наїдки (хоча шашликів було хіба що не більше за вино), - уже традиційно паралельно зі святом вина відбуваються театралізовані дійства і виступи вертепів, зокрема й обласний фестиваль колядників. А на саме свято Василя, що до нього завжди і «подають» «Червене вино», фестиваль підбив підсумки і назвав творців найкращих напоїв.
Иванна 2009-01-24 / 12:04:00
Все было очень хорошо и весело.
) 2009-01-20 / 01:00:00
Йой модьоро...
Istvan 2009-01-19 / 10:59:00
Гасили свои дачи в Швейцарии, наверно...
a....m 2009-01-19 / 10:50:00
Részkujucsé zséttyam, hnalé teplo z Svejcariji v ukrajinu . Aj xézsu pud szobov zapalélé, obé nahritészya...
Istvan 2009-01-19 / 10:25:00
А де гуляв у це час наш бравий президент Ющенко з Балогою?