Карпатська Україна — яскрава і трагічна сторінка української історії

Радісною була ця подія і тому, що сталося це не через заколот чи переворот, а без пролиття крові, конституційним шляхом. Вперше – 22 листопада 1938 р., коли чехословацький парламент законом № 328 розмежував владу між Прагою та Хустом, Чехословаччина стала федеративною державою чехів, словаків і карпатських українців – з власним урядом, законодавчим соймом, судівництвом і внутрішньою адміністрацією з українською мовою урядування. Вдруге це відбулося 15 березня 1939 р., коли перший сойм Карпатської України, обраний 12 лютого 1939 р., урочисто проголосив наш край державою. Це була чергова спроба створити українську державність після української революції 1917–1920 рр

Сьогодні можна з певністю сказати: Карпатська Україна 1938–1939 рр. справді була прологом Української держави 1991 р. Але Карпатська Україна 1938–1939 рр. – це і та рана, яка ще довго болітиме не лише закарпатським українцям. Ідеали Карпатської України було свідомо розтоптано і спаплюжено. Трагізм подій 1939 р. не тільки в тому, що потекло багато української крові на фронтах, в тюрмах і концтаборах, а й у тім, що в Карпатській Україні почалася глобальна трагедія: знищення її інтелігенції, майже 6–річна окупація краю. Трагізм березневих подій у Карпатській Україні – і в тому, що Закарпаття знову стало розмінною монетою у планах великих держав.

Створення Карпатської України в 1938–1939 рр. збіглося з гострою політичною кризою в Центральній Європі, яка перебувала напередодні Другої світової війни. Тому закономірним було й те, що міжнародний фактор наклав свій відбиток на суспільно–політичні процеси, які відбувалися в Європі взагалі та в Чехословаччині зокрема, складовою частиною якої з 1919 р. було Закарпаття. Його доля розглядалася на Мюнхенській нараді чотирьох держав Європи, які диктували свою волю Чехословаччині. Безпосередньо ця проблема розглядалася і на Віденському арбітражі, коли від Закарпаття було відірвано його південну частину з містами Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп і передано гортистській Угорщині. Проблема Закарпаття стала всеукраїнською. Уряд Карпатської України діставав всебічну підтримку з боку Західної України, європейських країн, українців США та Канади, які вбачали в автономній державі зародок майбутньої Соборної України. Виникнення Карпатоукраїнської держави було закономірним наслідком тієї боротьби усіх українців краю, яка розпочалася ще наприкінці першої світової війни. Досить нагадати Гуцульську республіку 1918–1919 рр., з’їзд у Хусті 21 січня 1919 р. та навіть те, що вже з 1918 р. Закарпаття входило до складу Західно–Української Народної Республіки .

Отож бажання закарпатців жити в українській державі було висловлено ще в 1918–1919 рр., зокрема на Хустському з’їзді, який прийняв рішення про приєднання Закарпаття до України. Однак захоплення ЗУНР Польщею перешкодило здійснити віковічні мрії закарпатських українців Як відомо, на основі Сен–Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 р. Закарпаття було включено до Чехословацької республіки на правах автономії. На жаль, ця автономія в міжвоєнний період залишалася тільки на папері, а її фактична реалізація відбулася тільки в жовтні 1938 р., коли ЧР перетворилася з унітарної держави у федерацію. Найпомітнішим внеском чехословацького режиму на Закарпатті було культурне піднесення, розбудова європейського типу шкільництва, початок фахової освіти і піднесення життєвого рівня населення краю. Усе це привело до зростання національної свідомості.

На Закарпатті виросла нова інтелігенція, яка відчувала свою належність до великого українського народу, і у вирішальний для краю час вона не упустила свій шанс, стала активною частиною розбудови української держави в Карпатах. Дотепер дискутується питання про те, чи Закарпаття стало державою тільки 14–15 березня 1939 р., чи воно було державою з 11 жовтня 1938–го, коли був затверджений перший автономний уряд Підкарпатської Руси. Урядова газета «Нова свобода» від 22 листопада 1938 р. так писала: «Цей акт заделегалізував наші досягнення у нашій визвольній боротьбі. Чехословаччина тепер стала юридично де-факто сконфедерованою республікою, що складається з трьох незалежних держав – Чехії, Словаччини і Карпатської України. Цей акт має для нас велике значення, бо вправно ми стали незалежною державою. якою управляє наш власний національний уряд».

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати