Такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна після проведення всеукраїнського дослідження «Соціальна захищеність українців».
Згідно з результатами дослідження, економічна криза торкнулася 77% громадян України.
Експерти зауважують, що водночас матеріальне самопочуття населення змінилося несуттєво порівняно з тим, яким воно було на початку цього року. Понад усе люди сьогодні бояться не втрати роботи чи заощаджень, а істотного зниження рівня життя, тобто купівельної спроможності.
79% опитаних відчули на собі підвищення цін, частішими стали випадки затримки зарплати, на що скаржаться 29% респондентів. Понад 20% опитаних вказали на зменшення зарплати. У сім’ях 14,8% респондентів хтось втратив роботу, а 6% опитаних вказують на припинення роботи підприємства, на якому вони працювали. Втрата роботи майже однаково характерна як для державного, так і для приватного секторів зайнятості.
Не торкнулася криза 12,7% респондентів, хоча жодних наслідків її зовсім не відчувають лише 2,4% опитаних. Ті, кого криза не торкнулася, є як серед заможних людей, так і серед бідних.
На запитання «Чи торкнулася Вас економічна криза?» ствердно відповіли 90,8% з числа тих, хто характеризує свій матеріальний стан як «Ледве зводимо кінці з кінцями»; 83,1% тих, кому на харчі вистачає, але не більше; 71,1% з тих, кому в цілому на життя вистачає, але не на цінні речі; 58,6% з тих, хто матеріальних проблем не відчуває, за винятком особливо дорогих покупок на зразок житла, дорогого автомобіля; і 41,4% з тих, хто не відчуває жодних матеріальних проблем.
В Інституті Горшеніна також дійшли висновку, що сьогодні кожен третій дорослий українець не працює. Так, за даними дослідження, в Україні сьогодні не працює 33,6% дорослого населення. З них пенсіонерів – 61,7%, безробітних - 9,2%, домогосподарок - 8%, студентів - 10,3%. Оскільки вже сьогодні, на початковому етапі кризи, багато підприємств зупиняють свою роботу (6% респондентів констатували закриття своїх підприємств, установ, в цілому ж втратили роботу біля 15% громадян), і понад 40% опитаних побоюються втрати роботи, небезпідставно, очевидно, кількість непрацюючих та безробітних значно зросте,зазначають експерти.
Характеризуючи можливі наслідки світової економічної кризи для українського суспільства, респонденти насамперед вказують на неминучість збільшення безробіття, зниження доходів людей і водночас – на підвищення цін. Прогнозується різке зростання кількості бідних, соціальної напруженості і злочинності.
Близько третини працюючих респондентів вважають, що внаслідок кризи їхнє підприємство втратить свої позиції (25% відповідей) або ж збанкрутує (5% відповідей), і ще 30% не можуть визначитися з відповіддю, що буде з їхнім підприємством через рік-два, що теж не можна оцінювати як оптимістичний настрій. Близько 40% респондентів зберігають оптимізм, характеризуючи завтрашній день своїх підприємств. Перспективи державних і приватних підприємств оцінюються респондентами приблизно однаково, а у власників бізнесу надій на майбутнє більше.
Експерти наголошують, що свої особисті життєві перспективи на найближчі роки люди оцінюють досить песимістично: лише п’ята частина опитаних вважає, що зміни будуть позитивними. Погіршень очікує майже половина опитаних (46,6%). Оцінка життєвих перспектив тісно пов’язана зі змінами у доходах людей: оптимістичні уявлення у тієї невеликої частини респондентів (4,3% опитаних), чиї доходи останнім часом зросли. Песимістичні уявлення про майбутнє – у тих 45,6% респондентів, чиї доходи зменшилися. Кого вже торкнулася криза, у того помітні песимістичні настрої щодо своїх життєвих перспектив.
*** Всеукраїнське соціологічне дослідження «Соціальна захищеність українців» було проведене Інститутом Горшеніна в рамках річної програми досліджень 2008 року «Проект країни» з 25 листопада по 5 грудня.
Всього, згідно із всеукраїнською вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 2000 респондентів у 160 населених пунктах, які репрезентують доросле населення України, віком від 18 років. Квотами у виборці були: вік, стать, освіта і тип населеного пункту, в якому мешкає респондент.
Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-2,2%