Уродженець Закарпаття — дворазовий орденоносець України в Словаччині

Два роки тому (21 грудня 2006) київська „Літературна Україна” озаглавила статтю про Ярослава Шуркалу назвою „Вільний птах у небі”, а в підзаголовку характеризувала його як „підприємця із серцем митця”.

Це дуже влучне означення, бо Ярослав Шуркала є пристрасним любителем авіаспорту. Найліпше він почуває себе між небом і землею за кермом літака, а книгодрукування, журналістика, образотворче мистецтво та фотографія були і є предметом його професіонального зацікавлення. В Україні знають Я. Шуркалу, головним чином, як підприємця-друкаря, бо після проголошення незалежності України в 1991 році він постачав її десятками книжок друкованих в його приватній друкарні на високому поліграфічному рівні. Одною з них є і 306-сторінкова монографія Йосифа Ганича про рідне село Я. Шуркали – „Сімер, любов моя” (Ужгород, 2004).

За цю його благодійну діяльність Я. Шуркалу було нагороджено двома президентськими орденами „За заслуги” – 3-го і 2-го ступеня. Слід підкреслити, що в Словаччині він є поки що єдиним дворазовим орденоносцем Почесної відзнаки Президента України.

Ярослав Шуркала народився 26 листопада 1938 року в с. Сімері Перечинського району. Його батько, уродженець Пряшівщини, тоді працював в ужгородському суді. Мати в 1921 році 6-річною дівчиною повернулася з батьками-заробітчанами в Сімер із США. Після окупації Закарпаття Угорською армією в 1939 році сім’я Шуркалів змушена була покинути Закарпатську Україну, залишивши там все своє майно. З того часу постійним місцем проживання Я. Шуркали став Пряшів. Після матури в 1958 році його на два роки забрали в армію. В листопаді 1960 р. він поступив на роботу редактора українського журналу „Дружно вперед”. В 1962 році одружився із свидничанкою Мартою Гвізд і в тому ж році був прийнятий на фільмовий факультет Академії музичних мистецтв у Празі. Фотографії Я. Шуркали, долучені до заяви про прийняття на навчання, були настільки досконалі, що його негайно взяли в члени фотографічної секції Спілки художників Чехословаччини. На жаль, через два роки він змушений був з-за сімейних причин (народження дочки) покинути навчання. Та й ці два роки стали доброю школою для його професійного спрямування в галузі фотомистецтва.

Повернувшись з Праги, Я. Шуркала продовжував працювати в журналі „Дружно вперед”, на сторінках якого опублікував не лише багато фотографій, але й низку публіцистичних статей. Особливо ангажувався в русі української молоді, головним чином на сторінках молодіжного додатку до азети „Нове життя” – „Тон”.

У перші дні окупації Чехословаччини 1968 року Я. Шуркала став диктором ілегальної пересувної радіостудії, яка передавала нецензуровані вісті словацькою мовою на всю Чехословаччину, а російською – для окупаційних військ. Органи радянської контррозвідки марно намагалися паралізувати ці передачі. Вдалося їм це лише через кілька тижнів.

При чистках під час т.зв. „посерпневої нормалізації” Я. Шуркалу звільнили з роботи з суворою забороною друкуватися та працювати в сфері культурних установ. На щастя, він як член Спілки чехословацьких художників мав право працювати „на вільному хлібі” й успішно користався цим правом. Майже двадцять років він працював у галузі пропагаційної та рекламної фотографії. Для різних заводів і підприємств анонімно укладав каталоги виробів та інші пропагаційні матеріали, для громадських установ художньо оформляв будинки культури, кімнати громадських справ тощо. Ця робота і в часі тоталітарного комуністичного режиму була не погано гонорована. При ній фотограф приходив до стосунку з цікавими людьми, зокрема з менеджерами заводів, працівниками видавництв, друкарень і знайомився з поліграфічною справою вдома й у світі.

Після падіння комуністичного режиму Я. Шуркала був ініціатором видавання першої приватної щоденної вечірньої газети в Чехословаччині – „Прешовскі вечернік“, що виходить і по сей день.

Його тричлена група, взявши величезну позику в банку, приватизувала Пряшівську друкарню, найбільшу в східній Словаччині (260 людей). В короткому часі їм вдалося обладнати друкарню наймодернішою поліграфічною технікою. На жаль, як то воно в житті буває, „Тріумвірат” після п’яти років розпався і друкарню було переведено під опіку підприємства „Grafobal Skalica”.

З перших днів виникнення самостійної України Я. Шуркала тісно співпрацює з її центральними органами, торговими та дипломатичними представництвами в Чехії та Словаччині. Саме завдяки його заслугам У місті Пряшів (а не Кошиці) розташоване Генеральне консульство України в СР.

Будучи пенсіонером, Я. Шуркала і надалі залишається директором видавництва „Polygraf Slovakia“. Крім того, він займається експортом малих ультралегких літаків в Україну та багато уваги приділяє громадській роботі, зокрема в управі міста Пряшева як довірена особа та дорадник мера Павла Гадярі. Крім того, він є секретарем громадського об’єднання „Pro Christi“, яке займається побудовою у Пряшеві найвищого монументу у світі – 33-метрової статуї Христа. Любить подорожувати не лише по Європі, але й по інших континентах. Останнім часом бере активну участь у модернізації експозиції Музею української культури в Свиднику.

Слідами батька пішли і його діти. Дочка Іванна після закінчення природознавчого факультету працює в книжковому бізнесі. Зараз з чоловіком має вже власну фірму. Син Олександр після закінчення режисерського факультету Академії музичних мистецтва в Празі (який не вдалось закінчити батькові) є одним з кращих операторів Чехії. Щойно вийшов його останній кінофільм „Карамазови”, який критика вважає кращою чеською стрічкою останніх років і пропонує його на найвищу кінонагороду в світі – „Оскар” – саме за камеру. І син співпрацює з кіномитцями України. Приємно відзначити, що в засобах масової інформації Олександр декларує себе українцем, а таким його вважає й близьке оточення.

Велику радість Ярослав має з внучок: Олександри, Андрійки та наймолодшої Ели, яка лише починає ходити.

З нагоди круглого ювілею бажаємо продовжу-вачеві справи першодрукарів Ґутер-берґа та Федорова Ярославу Шуркалі доброго здоров’я та сил до дальшої праці. Нехай оптимізм, який супроводжує ювіляра протягом цілого життя, не залишає його і в дальших роках.

Микола МУШИНКА, Пряшів (Словаччина)
09 грудня 2008р.

Теги:

FacebookTwitterdel.icio.us

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

01:09
/ 3
Феномен Сергія Федаки
23:39
/ 13
В Ужгороді відзначать 100-річчя відомого церковного і громадського діяча Юрія Федаки
13:23
У Сасівці на Мукачівщині попрощаються з В'ячеславом Прокопом, що загинув ще в 2022-му
11:12
/ 1
На війні з росією поліг 27-річний Артур Штефуца з Хуста
20:26
Землю під дитячою залізницею в Ужгороді передали у власність міста
17:49
/ 1
У Мукачеві в суботу попрощаються з полеглим на війні з росією Золтаном Попом
16:56
/ 1
Ужгородські депутати внесли 1 млн грн, виділених торік, до статутного фонду міського притулку для собак
13:23
/ 9
Ужгородська міськрада "купила" місцеві БЕБ і поліцію за понад 50 млн грн з бюджету
20:38
На війні з росією поліг 55-річний прикордонник Іван Мешко з Тур'є-Реметів на Ужгородщині
14:59
/ 1
У пʼятницю у Мукачеві попрощаються з полеглим Героєм Андрієм Газдиком
14:08
/ 1
"Укрзалізниця" похвалилася кондиціонерами і вакуумними туалетами у ще двох плацкартних вагонах потяга Київ – Рахів
15:15
/ 1
В Ужгороді двоє депутатів виносять на сесію проєкт рішення про інвентаризацію зелених зон
11:28
/ 2
На війні з росією поліг Юрій Борщ із Хуста
21:14
/ 7
Через резонанс Закарпатський обласний краєзнавчий музей скасував тендер на закупівлю авто за 1,9 млн грн
13:54
/ 1
В Україні вийшов фільм про зимовий туризм на Закарпатті
16:45
/ 2
Наступного дня після свого дня народження на війні з росією поліг Михайло Цвік з Тур'їх Реметів
19:36
/ 2
У Тур'я-Реметівському психоневрологічному інтернаті виявлено критичні порушення та високу смертність пацієнтів – Лубінець
16:13
/ 16
Закарпатську митницю тимчасово очолив дотеперішній керівник Житомирської митниці Ілля Ніжніков
16:29
/ 1
На війні з росією поліг Дмитро Хвуст з Хуста
19:43
/ 21
Щоби зламати психологію заробітчанства, на Закарпатті влада зініціювала партнерство освіти та бізнесу – Білецький
02:56
Міноборони почне підписувати контракти з 18-24-річними: 1 млн грн будуть платити частинами
20:59
/ 1
У Мукачівській громаді вперше на Закарпатті запровадили обов'язкову хвилину мовчання із зупинкою транспорту
15:20
/ 17
ФОТОФАКТ. В Ужгороді "оголили" будмайданчик на місці незаконного привласнення зеленої зони на площі Кирила та Мефодія
14:01
/ 1
У Доробратові Мукачівської громади у п'ятницю попрощаються з полеглим на війні з росією Михайлом Лакатошем
16:35
/ 13
За фактом засипання Чорного озера поліція Ужгорода відкрила кримінальне провадження
» Всі новини