Собака – надійний помічник міліціонера

На службі в Головному управлінні міліції краю перебуває 27 собак, а вісім з них утримуються безпосередньо в Ужгороді – в Кінологічному центрі ГУМВС України у Закарпатті. Один з них німецька вівчарка Джек, яким от уже 6 років опікується старший інспектор Кінологічної служби Ігор Мироненко. Лейтенант Мироненко пригадує, як у 2002-му, перейшовши на роботу зі спецпідрозділу «Беркут» в Кінологічну службу, перед ним, неофітом, (адже на той час у молодого спеціаліста спеціальних знань і навичок у кінологічній площині не було) постало завдання підібрати собаку в контексті оперативно-розшукової діяльності. Вибір схилився на користь 8-місячного Джека, котрий підкорив його своїм спокійним характером.

До речі, Ігор Мироненко класифікує собак, як і людей – за типами характеру: сангвініки, флегматики, холерики та меланхоліки. Чотирилапі друзі людей мають вузьку специфіку, що дозволяє залучити їх до конкретної лінії розшуку. Приміром, вівчарка Джек виявився флегматиком, що підказало кінологові правильне рішення: після дресирування цей пес стане ідеальним помічником при пошукові вибухівки. Чуття міліціонера не підвело – і невдовзі Джек успішно пройшов вишкіл на пошук вибухівки та зброї.

Згодом для Джека разом з лейтенантом Мироненком потяглися незліченні міліцейські будні у складі слідчо-оперативної групи Головного управління міліції області. Наразі за свою кар’єру служивий Джек може похизуватися незаперечним фактом – за його допомоги розкрито близько 100 злочинів. а ще пес примудрився знайти 5 одиниць вогнепальної зброї, причому не обійшлося без курйозів: одну з них «занюхав» у копиці сіна, другу – у сільському сортирі. Має Джек чимало досягнень й у слідовій роботі. Наприклад, на вулиці Минайській обласного центру собака знайшов крадія круглої суми грошей та картин, для цього змусивши оперативників вилізти на дах будинку.

А в с. Оріховиця Ужгородського району, аби знайти зловмисника, що поцупив касу з грішми у дитячому садку, Джекові довелося 3 кілометри йти по сліду просто до хати злодюги, котрий на вкрадені гривні поласував оковитою і заснув непробудним сном.

Джек і Ігор – нерозлучні друзі, адже, як запевняє кінолог, вони досконало вивчили характери один одного. Тут у пригоді стала і вдало вибрана метода дресирування. Правоохоронець залюбки ділиться деякими секретами початку міцної служби-дружби. Перший крок – встановити контакт з твариною, дати їй зрозуміти, що людина прийшла до неї з добрими намірами. Для цього необхідно якнайчастіше бути поряд – розмовляти, гуляти, виводити в місто, щоб звикала до міської суєти і звуків, якими сповнене сучасне буття. Потім слід звернутися до Павлова, який подарував людству теорію про умовні та безумовні рефлекси. Себто насамперед з собакою потрібно домовитися – інтонацією, жестами, мімікою. Згідно теорії Павлова між умовним та безумовним рефлексами хронометраж всього 2 секунди – тож потім слід вплинути на вихованця фізично як-от посадити його, перед тим озвучивши команду «сидіти». Якщо вдається поєднати обидва рефлекси – собака починає працювати. Оптимально починати вишкіл у тримісячному віці.

На початках пес проходить загальний курс дресирування, пізніше – спецкурс, де він вчиться слідовій роботі, вибірці речі, людини, пошукові зброї чи наркотиків. Щодо знаходження вогнепальної зброї та наркотиків – тут також існують свої тонкощі, адже зброю вчать шукати пасивно, себто знайшовши потрібне хімічне кільце, службова собака сідає на відстані 30 сантиметрів носом до запаху вибухівки. Наркотичні ж засоби передбачають активний розшук – собаці дозволяється вигризати зілля з тайника. Досвідчений інструктор воднораз пам’ятає, що в одному собаці не можна поєднувати 2 напрями пошуку, щоби не піти хибним шляхом.
Окрім найуніверсальніших псів-розшуковиків – німецьких вівчарок – на службі в закарпатській міліції перебувають і кокер-спаніель, і лабрадор-ретрівер, і ротвеллер. Є у співробітників Кінологічного центру і своя чотирилапа легенда: 8-річна німецька вівчарка Бакс – ветеран справжньої війни, позаяк разом з закарпатським правоохоронцем два з половиною роки прослужив миротворцем у Косово. А ля гер ком а ля гер – на війні як на війні: у форс-мажорних обставинах доводилося перекривати аеропорти, вокзали, шукати наркотичні речовини, зброю, протидіяти торгівлі людьми, перекривати рух наркокортежів до Європи…Як винагорода – високі оцінки роботі українських миротворців, і не в останню чергу – завдяки службовим собакам.

Ігор Мироненко завжди підкреслює, що чому собаку навчиш, те вона і буде робити. І вину за хибно взятий слід необхідно покладати виключно на людину, що не змогла стати наставником, віднайти нитку, що поєднала б майстерність кінолога з психологією пса. Власне і радить він новачкам у кінології під категоричним кутом зору: людина, що хоче присвятити себе справі виховування службових собак, понад усе повинна любити тварин, прислуховуватися до них, вивчати їх звички, відчувати настрій підопічного.

Відтак, окрім надійного помічника у непростій міліційній роботі, пес стане і вірним другом. Як у випадку з лейтенантом Мироненком, наближення котрого Джек відчуває здалеку, вирізняючи звук авто «хазяїна» з-поміж двадцяти автомобілів, радісно гавкаючи і смакуючи теплу зустріч.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати