На Закарпатті до прийому любителів швидкісних спусків готові 65 витягів

"До цього їх спонукає і глобальна фінансова криза: подорожчала валюта, та й візові складнощі змушують переорієнтовуватися, скажімо, із Татр чи Альп на рідні гори. У нас, до речі, дешевше, і сервіс подекуди вже не гірший, ніж за кордоном», зауважує він.

Більшість путівок на новорічно-різдвяний уїк-енд уже розкуплена, продовжує Олександр Іполитович. Є надія, що до початку цього туристичного сезону (25 грудня) будуть зайняті й усі інші місця. Для культурного і змістовного відпочинку в нас вже все є. Принаймні 65 витягів на Закарпатті до прийому любителів швидкісних спусків готові.

Але це не означає, що світова економічна криза не впливає на рекреаційну галузь Закарпаття. На жаль, подекуди зросла ціна путівок і послуг, клієнт ретельно все прораховує, намагаючись заощадити... Як пом'якшити удар кризи по туристично-рекреаційному бізнесу - це питання домінувало на нараді, яка відбулася недавно в обласній держадміністрації. Увага керівництва області до нашої галузі зрозуміла: туризм — один з пріоритетних напрямів розвитку гірського краю, крім того, 2008-й минає як рік туризму та курортів.

На згаданій нараді йшлося про те, що у цей скрутний період не варто гнатися за супер-прибутками, тобто не піднімати плату за проживання і харчування на турбазах, у готелях і будинках відпочинку; клієнта слід зацікавлювати вищою якістю туристичного обслуговування, запровадженням нових послуг — басейнів, саун, фітобарів, масажних кабінетів, прокату різного спорядження, нових екскурсійних маршрутів.

Рекомендовано всім суб'єктам туристично-рекреаційного бізнесу під час зимового сезону втримувати приблизно однакові ціни, зауважив Олександр Марченко. Щотижня моніторимо наскільки заповнені об'єкти, як співвідносяться ціна і якість обслуговування. Займаємося додатковою підготовкою фахівців туристичного супроводу (екскурсоводів). Створюємо ще два туристично-екскурсійні центри (ще до початку зимового сезону їх на Закарпатті буде сім).

Відкриваємо нові туристично-екскурсійні маршрути (цьогоріч з допомогою кафедри туризму Ужгородського національного університету задіяно винний, гастрономічний та військовий туристичні шляхи). На першому можна подегустувати кращі закарпатські вина, на другому — посмакувати дев'ятьма національними стравами тих етносів, які представлені на Закарпатті, на третьому — пройти оборонними лініями, спорудженими в області під час першої та другої світових воєн.

Ці маршрути здобувають дедалі більшу популярність, у т.ч. й за межами нашого краю. Нещодавно чув захоплені відгуки групи з Рівненської області, що здійснила дводенну мандрівку Закарпаттям. Гості побачили кілька замків, їх частували медом і молодим вином, влаштували екскурсії... І все це — проживання, харчування і туристичне обслуговування обійшлося кожному в 350 гривень.
Повірте, такий сервіс за кордоном значно дорожчий.

Великі надії покладаємо на розвиток сільського («зеленого») туризму, особливо неподалік гірськолижних витягів. Селяни тут можуть надавати притулок гостям з інших регіонів, пропонуючи їм невибагливе обслуговування: харчування, нічліг, а біля гірськолижних трас — реалізацію кави, гарячого вина, закарпатських народних страв тощо. Таким чином збільшувалися б кількість робочих місць, доходи горян, вважає Олександр Іполитович.
Словом, кризі можна і треба протистояти, хоча зовсім виключити її негативний вплив неможливо. Маємо бути готовими до зменшення виїзного (за кордон) туризму і збільшення внутрішніх потоків (у Карпати, а влітку — в Крим, Одесу і т.д). Немаловажним чинником є і те, що у нас — безпечніше. Що не кажіть, а наші туристичні автобуси, хвалити Бога, не розбиваються так часто, як, наприклад, у Єгипті. Нема і терактів. Напередодні зимового сезону всі наші туристичні об'єкти пройшли ретельну перевірку відповідних спеціалістів і служб. Прокатні пункти гірськолижних баз укомплектовані новим спорядженням — лижами, взуттям і т.д., з'явилися й сноуборди.

Так що ми готові і до зими, і до напливу «переорієнтованих» кризою додаткових туристів. Молимо Бога про одне: аби був сніг! Маємо 318 санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів, здатних одночасно прийняти 26 тисяч осіб. За два останні роки до ладу стало 40 нових об'єктів (19 з них — цьогоріч). Ще 40 будуть здані в експлуатацію незабаром.

Але якщо й цьогорічної зими забракне снігу, туристи на Закарпатті не розчаруються. Тут уміють приймати гостей: походи в гори, екскурсії, концерти, конкурси, інші розваги, а також дегустації місцевих вин, страв багатонаціональної закарпатської кухні і т.д. Через місяць — новорічно-різдвяні свята з їхніми щедрівками та колядками, вертепами, самобутніми традиціями і звичаями... Мальовнича гірська природа, цілющі мінеральні води, свіже повітря і нові туристичні маршрути залишать незабутні враження у гостей гірського краю.

Незважаючи на кризові явища, сказав на завершення Олександр Марченко, наша галузь непогано завершує рік туризму і курортів. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом кількість прийнятих цьогоріч гостей збільшилась майже на 40% і сягнула 340 тис. осіб. Обсяг наданих послуг зріс на 44%, а сума отриманого балансового прибутку збільшилася на 9%. На 33 відсотки зросли відрахування до бюджетів усіх рівнів. Збільшилась сума коштів, вкладених у модернізацію (реконструкцію) матеріально-технічної бази. Протягом січня-вересня ц.р. у туристично-рекреаційній галузі створено 137 робочих місць.

Словом, сподіваємося вийти з фінансової кризи зміцнілими, збагаченими досвідом виживання і долання труднощів. Криза кризою, а працювати треба: гості з різних кінців України та з-за кордону вправі розраховувати на якісний відпочинок. Отож зробимо все можливе, аби нашим гостям захотілося навідатись на Закарпаття ще і ще...

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати