Нагадаємо, що ініціаторами слухань виступили управління інноваційних впровадженьУжгородської міської ради, Закарпатська організація Всеукраїнської екологічної ліги ЗРВ АМУ та РМЕО “Екосфера”. Небайдужими до теми, незважаючи на холод у залі, виявилися заступники міського голови, міські депутати, представники різних підрозділів міськради та громадських органі-зацій, науковці, медики, метеорологи тощо. Саме обговорення було доволі жвавим і дискусійним. На самому початку нашому ворогу № 1 — машинам, що працюють на газу й продукують формальдегід, — висунули альтернативу: теплові електростанції, зокрема сусідньої Словаччини. Утім, згодом виступаючі кваліфіковано реабілітували їх — формальдегід у значних концентраціях утворюється тільки внаслідок згорання метану під високим тиском, себто у двигунах внутрішнього згорання, а побутові газові плити, котли автономного опалення і т. д. з цієї точки зору є безпечними. Власне, за підсумками усіх доповідей та реплік Олег Лукша, виконавчий директор ЗРВ АМУ, зробив висновок, що забруднення повітря замикається на дуже широке коло проблем. Він окреслив пункти, на яких треба акцентувати й наразі зафіксувати їх як даність. Зокрема це:
• особливість географічного положення Ужгорода, через яку 70% днів у році в нас повний штиль, а відтак забруднені повітряні маси не видуваються;
• факт зростання кількості автівок та викидів в атмосферу, особливо формальдегіду;
• недостатньо якісні дороги;
• недосконалі транспортні схеми;
• збільшення кількості автомобілів, що працюють на газу;
• зменшення площ зелених зон (відповідно їх треба збільшувати);
• практично повна відсутність умов для пересування велосипедами;
• недостатнє вивчення екологічних проблем;
• необхідність нормативних актів, котрі обмежували б експлуатацію автівок без каталізаторів, що доспалюють викиди, і контроль за справністю цих приладів;
• існує потреба додаткових вимірювань забруднень — і від автомашин, і від інших джерел;
• тривожний факт: в Ужгороді рівень онкозахворювань вищий, ніж загалом по області, що може бути пов’язано з якістю повітря;
• потрібні альтернативні підходи до вирішення транспортних проблем (велосипеди, електромобілі і т. д.).
Словом, громадські слухання поставили діагноз, після чого, сподіваємося, хворобу лікувати буде легше. А щоб справа посувалася успішніше, Ужгородській міській раді рекомендували створити міжгалузеву експертно-координаційну раду з питань екології з широким колом повноважень отримання інформації, моніторингу і правом надання рекомендацій. До цієї ради увійшли усі, хто сидів у президії (а це професор Василь Гомонай, нач. лабораторії СЗА, Василь Лобко, заступник головного лікаря онкодиспансеру Любов Жолудєва, заступник головного лікаря міської СЕС Володимир Орел, голова РМЕО “Екосфера” Оксана Стан-кевич й Олег Лукша), та бажаючі з залу.
До речі, ужгородцям пообіцяли проводити цілий ряд громадських слухань, а одне із найближчих має присвячуватися зеленим насадженням у місті.
