Бабуся Шуфрича змінювала стать і лишила у спадок зайчика

Трагедію тенісної кар‘єри депутата Партії регіонів Нестора Шуфрича знають усі. Грав-грав, а потім - бац, і по здоров‘ю заборонили. А шкода, адже для Нестора Івановича теніс - гра династична.

Його бабуся, Валерія Шуфрич-Баркас у 30-60-ті роки 20-го століття  була буквально зіркою закарпатського тенісу. Вона постійно брала участь у змаганнях, забираючи медалі одну за одною.

"Так, вона була чемпіонкою України, призеркою Чемпіонату України, стала чемпіоном відкритих змагань Угорщини Словаччини..," - додав по телефону у розмові з ТаблоIDом Шуфрич.

"Я її пам‘ятаю дуже добре. Слава богу, що я мав можливість майже 20 років насолоджуватися спілкування зі своїми бабусями, і бабусею Валерією також. Я вдячний долі", - розчулився Нестор Іванович.

Бабуся Шуфрича - Валерія Шуфрич-Баркас була зіркою закарпатського тенісу у 30-60-ті роки минулого століття

Попри те, що бабусю Валерію регіонал застав і пам‘ятає, у його дитинстві вона вже у теніс не грала.

"Зрозуміло, що не застав бабусю, коли вона грала в теніс. Ну вона не грала, вона приходила завжди з нами на корти", - зауважив депутат. Причому, з усього видно, бабусю свою Шуфрич любив.

"Вона була дуже чуйна, дуже добра, мала чуття справедливості. Вона була дуже такою вимогливою жінкою. І завжди підкреслювала, що жінка, вона не є головною у родині, але без неї родина неможлива", - поділився спогадами про бабцю регіонал і додав, що, безумовно, ці слова собі запам‘ятав.

Хоча, як запевнив Шуфрич, тенісу його більше вчив батько: "Він був дуже суворий тренер, принаймні зі мною. Я бачив, скажімо, що коли батько працював тренером, з іншими дітьми він був більш стриманий".

"Батько був майстром спорту, він був призером чемпіонату України, був переможцем багатьох інших змагань", - сказав далі Шуфрич і додав, що мав перший розряд і, якщо не помиляється, кандидатом у майстри спорту.

Батько Шуфрича, Іван (на фото - з ракеткою) теж грав у теніс і сина ганяв

Але повернемося до бабусі. Як розповів спортивний депутат, хто-хто, а його бабця вміла дивувати. І , певно, артистичність у Шуфричів у роду.

"Я пам‘ятаю, що приблизно до 5 років бабуся Валерія була завжди Дідом Морозом. Всі ж завжди збиралися уночі - онуки і всі діти, які були у родині. І, якщо не помиляюсь, ще я в школу ходив, коли вирахував, що Дід Мороз це бабуся , бо вона завжди з‘являлась після того, як зникав Дід Мороз", - розповів він.

"І, можливо, мені було 7-8 років, коли я сказав, що не треба мене дурити Дідом Морозом, бо Дід Мороз - це наша бабуся. Я просто вирахував, що коли приходив і дарив подарунки Дід Мороз, то бабуся поруч ніколи не була, потім з‘являлась, коли він уходив", - розтлумачив Нестор Іванович.

І хоча бабуся Шуфрича Дідом Морозом не була, але сувеніри по собі лишила.

"Є ракетка до сьогоднішнього дня у родині. Вона у числі її трофеїв. І, безумовно, це наші сімейні реліквії, які ми будемо передавати з покоління у покоління", - запевнив регіонал.

Раз на рік бабуся Нестора Івановича ставала чоловіком

"Ну, тією ракеткою я навряд чи б вже зміг грати, бо вже трохи таки пройшло часу, і технологія виготовлення ракеток зовсім змінилася. А ракетка бабусі зберігається", - заспокоїв він.

"Як, до речі, й батькова! От батьковою ракеткою я пробував грати. Вона радянського виробництва, "Восток". Це вже потім він міг дозволити собі будь-які ракетки. А у радянські часи була велика розкіш мати іноземну ракетку", - розповідає Шуфрич.

А окрім раритетної ракетки у спадок від бабусі-тенісистки Нестор Іванович, як він розповів ТаблоIDу, отримав ще дещо.

"Безумовно! Дуже багато іграшок! Мені пощастило отримати нашого родинного зайця, якого бабуся отримала ще від своєї бабусі. Вона подарувала його мені", - посміхається у слухавку регіонал.

Від бабусі у Шуфрича лишилося багато спогадів, раритетна ракетка та заєць

"Це маленький такий зайчик, якого можна було використовувати у тому числі й для збереження парфюмів. Мені дуже подобалося я з ним гратися, коли був маленьким, і бабуся мені його віддала", - згадує він.

Причому, як поділився Шуфрич, цього сімейного зайця він скоріше за все вже передасть своєму майбутньому онуку. А хто знає, коли це буде, вже на нещодавню презентацію альбому Руслани один з синів Нестора Івановича, 20-річний Олександр прийшов із дівчиною...

Між іншим, тенісне виховання своїх дітей, 20-річного Олександра та 14-річного Нестора, Шуфрич довірив своєму батькові.

"Вони грають у теніс, безумовно. Мій батько їх навчив грати з раннього віку, але професійно вони не захотіли займатися цим видом спорту. Влітку зі мною грають", - пояснив він.

Влітку у теніс Нестор грає з синами

Сам же регіонал, за його словами, у теніс грає дуже рідко. "Останній раз, якщо не помиляюся, на парламентському турнірі. Отримав третє місце", - поділився він.

Причому на гроші, як запевнив Шуфрич, він ніколи не грав. Хіба тільки на спор, на принцип. Та й при тому, що Нестор Іванович свою азартність визнає, додає: "Я азартний, але не втрачаю контролю над собою".

"Остання така складна гра була з Василем Хмельницьким у готелі "Нижня Ореанда". Гра була не на жарт. І билися - ледве на ногах стояли. Там було декілька сетів, то один вигравав, то другий вигравав, ми декілька днів змагались. Ну і розійшлися по дружньому, як завжди", - згадує він по телефону.

Загалом, як каже депутат, добрий спорт, але дуже виснажливий. Не те що стрільба. Стріляти Шуфрич, за його зізнанням, не перестає.

"Поки тренуюсь, роблю собі заліки, порівнюю із відповідними результатами сьогоднішніх спортсменів, - подивимось. Стрільба - такий вид спорту, що ним можна займатися до 50-60 років", - сказав він.

Каже, пробував залучити до стрільби з лука й меншого сина, Нестора, але тому ще наснаги не вистачає.

Фото з особистого архіва Нестора Шуфрича та фото "Киевграда"

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати