Про екологічні проблеми Карпат, виявлені під час спільних напрацювань, розповідає Василь Іванович Парпан – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біоекології Прикарпатського національного університету, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва.
– Пане професоре, на що дослідники насамперед звертали увагу під час моніторингу екосистем Карпат?
– Ми просто не могли звертати увагу на щось окреме, бо моніторинг – це комплекс. Таке велике дослідження розпочали ще 1989 року, визначено перші точки моніторингу у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Тернопільській областях. У багатьох місцевостях спостерігали за зміною стану ґрунтів, лісів, атмосфери та за поведінкою комах. Чимало досліджень вели навколо промислових об’єктів. Адже відомо, що внаслідок людської діяльності природа неабияк змінюється. І ці зміни не на краще.
– Як вимірювали чистоту повітря?
– На висоті 130 сантиметрів від землі в певних місцях вивішували фіксувальні елементи – маленькі металеві “таблетки”. Протягом місяця вони записували на спеціальні датчики інформацію про весь склад атмосфери, в тому числі про шкідливі для людського організму і природи хімічні елементи. Згодом “таблетки” віддавали в лабораторії, де на основі цих даних описували склад повітря. В такий спосіб отримали інформацію про кількість хімічних складників в атмосфері, різноманітних забруднювачів на рівні зросту людини. З’ясувалося, що карпатський регіон щодо чистоти атмосфери є доволі благополучним. Таке твердження трохи вражає, бо чимало екологів, учених і журналістів говорить і пише про неймовірне забруднення Карпат. Проте емоційно можна говорити, що завгодно, але кількісні показники, факти й підсумки досліджень переконують, що територія наших гір не забруднена.
Про негативні наслідки впливу на екологію свідчать дослідження снігу. Виявилося, що зі сніговим потоками на ту чи іншу територію, розташовану за 20-30 кілометрів від екологічно небезпечного підприємства, можуть потрапити важкі метали. Техногенне забруднення атмосфери спричиняє й велика кількість транспорту.
– Як реагують на зміни в екосистемі Карпат рослини?
– Під час моніторингу виявилося, що на деревах, які ростуть навколо промислових підприємств, на тиждень швидше, ніж на екологічно чистих територіях, опадає листя. Так само воно змінює колір. Маючи цю інформацію, можемо створювати карти стану довкілля. Також певні дерева на забруднених територіях можуть бути хорошими індикаторами та нейтралізаторами шкідливого впливу підприємств. Дослідження, проведені навколо Бурштинської ТЕС на Івано-Франківщині, засвідчили, що чоловічі особини тополі можуть вбирати отруйні речовини.
– Чи можуть через втручання людини зникнути певні види рослин у Карпатах?
– На щастя, ми не зафіксували повного зникнення якихось видів рослин. Цей процес довготривалий. Від природи такого дочекатися майже неможливо. Разом із польськими вченими з Люблінського католицького університету, зокрема з професором, доктором біології Ігорем Козаком, розробили діагностичну модель динаміки розвитку лісових угруповань. У підсумку спрогнозовано, що внаслідок зміни температури на Землі може змінитися склад карпатських лісів. Але це трапиться не швидше ніж через 400 років. Нині дуже важливим є питання збереження лісів й ефективне управління лісовим господарством. Із цього погляду найприйнятнішою для карпатського регіону є чеська модель, тому що гори Чехії мають однаковий із Карпатами склад рослин. За спільним чесько-українським проектом ми взяли модельну територію надвірнянського лісгоспу. Територію розділили на ділянки, враховуючи склад рослинності та тип лісу. На основі цього розробляли теорію системи господарювання, заборони ведення певних видів діяльності, охорони й відтворення лісу.
– Чи матиме він продовження?
– Тепер упродовж трьох років працюватимемо вже над практичним упровадженням наукових методів і методик і навчатимемо людей новому господарюванню. У проекті обов’язково мають брати участь студенти, адже молодь повинна продовжувати цю справу. Сподіваюся, за підсумками проекту буде написано чимало бакалаврських, магістерських робіт і кандидатських дисертації. Згодом ця система може стати основою для всього лісового господарства держави.
– У моніторингу йшлося про те, що дзеркалом екосистеми є ґрунт...
– Зміни, що відбуваються в ґрунтах Карпат, і їх вплив на родючість досліджують працівники кафедри агрохімії та ґрунтознавства Прикарпатського університету під керівництвом професора Мирослава Волощука. Дані за останні десять років засвідчують, що наші ґрунти зазнають деградації й ерозії. Запобігти руйнуванню ґрунтів у лісі можна за допомогою зберігаючих технологій під час рубки та забору деревини, адже за одне трилювання з гектара Карпат зносять 400-500 тонн ґрунту. На полях, щоб утримати корисні елементи й гумус, слід застосовувати фітомеліорацію (підбирати відповідні рослини, якими можна закріпляти родючий шар ґрунту), правильну сівозміну, відповідну агротехніку та способи орання.
– Як дослідження комах пов’язане з вивченням Карпат?
– Воно має більш практичне значення і пов’язане з підвищенням ефективності й безпеки господарської діяльності людини. Скажімо, вивчення поведінки жуків-короїдів дасть змогу застосовувати різні види збереження деревини. Вивчення комах під час моніторингу матиме велике значення і для селян. Наприклад, коли ми більше знатимемо про різні види колорадського жука, то це сприятиме виведенню нових сортів картоплі, що буде стійкою до шкідників, і нових видів отрутохімікатів.
– Які загальні результати моніторингу?
– На його основі розроблятимуть рекомендації. Разом із швейцарцями, чехами, поляками та росіянами буде підготовлено міжнародний проект по лінії НАТО. Ці чотири держави об’єднаються з Україною та працюватимуть над проблемою екологічної безпеки карпатського регіону на основі моніторингових досліджень.