Ужгородські лісівники екологічно виховують підростаюче покоління

Із такої інформації ніхто не зможе довідатись, як поліпшити жахливий стан довкілля, яке ними ж, «пропагандистами», вигадане за підтасованими даними. Однак, як не дивно, такі виступи приносять «пропагандистам» і потрібну вигоду. Їх помічають, вони стають «відомими» серед громадськості. І так буде доти, доки в корені не буде викрито їхнього брудного задуму.

Який же вихід? Чи є шляхи об'єктивного інформування громади? Звичайно, є! Прикладом може служити цілий ряд виступів і публікацій в засобах масової інформації, які часто і регулярно здійснюються професіоналами лісового і мисливського господарства області. Серед них в числі перших є працівники ДП «Ужгородське лісове господарство». Всі вони є членами Закарпатської обласної організації Товариства лісівників України і мають роками набутий досвід співпраці з громадою.
Особливо проявляється це у спільній діяльності колективу ДП «Ужгородське лісове господарство» та громади Кам'яницької сільської ради Ужгородського району. Ідея такої співпраці зародилась давно і наполегливо впроваджувалася в життя зусиллями керманичів колективу лісгоспу та сільської громади — заслуженого працівника сільського господарства України Івана Васильовича Костіва та голови Кам'яницької сільської ради Марії Юріївни Коваль-Мазюти.

Важливо, що у цій співпраці немає головного і другорядного. Все — від соціального розвитку і до виховання підростаючого покоління для них однаково значуще. У кожній започаткованій справі відчувається серйозність задуму і послідовне доведення його до високого результату. Так сталося зі шкільним лісництвом, яке тепер є кращим в області та Україні, такою є співпраця з дотримання громадського порядку та санітарного стану на теренах села та його околиць. Результат — порядок і чистота!

Взірцем для екологічного виховання за ці роки стала садиба і контора лісгоспу. Відвідувачів вражає, скільки їм, лісівникам, потрібно знань, людської гідності та усвідомлення безкорисливої праці для блага теперішнього і майбутніх поколінь. А чого варті тільки такі неординарні починання, як створення при лісгоспі і громаді дитячого клубу «Пролісок»? Членами цього клубу є дошкільнята.

Так, зроблено багато! Та ще більше.потрібно зробити, щоб витіснити з ефіру, зі шпальт газет і журналів, а подекуди і з засобів наглядної агітації «брудну», черству і таку, що зроблена на замовлення, продажну, неправдиву, аморальну і наклепницьку інформацію так званих «охоронців» природи, які не мають ознак не тільки духовності, але й моральних засад. Тому ужгородські лісівники постійно вдосконалюють інформаційно-пропагандистську діяльність із природоохоронноїта лісогосподарської тематики, виходячи на безпосереднє спілкування з громадою та відвідувачами шляхом створенняекологічних стежок, туристично-пізнавальних маршрутів, стежок...

Нещодавно зусиллями працівників Ужгородського лісгоспу за активної підтримки громади Кам'яницької сільської ради створена навчально-пізнавальна стежка «До Невицького замку». Задум виношувався давно, а поштовхом послужили відомості про лісівничу діяльність Карла Вагнера на теренах теперішнього Ужгородського лісогосподарського підприємства в межах земель Кам'яницької сільської ради. З інформаційного матеріалу стежки дізнаємось, що це був угорець, вчений лісівник. Його зусилля, науковий і практичний доробок були спрямовані на вирощування високопродуктивних лісів, утому числі й Ужгородщини і, зокрема, околиць с Кам'яниця та с. Невицьке. Під його керівництвом та за безпосередньої участі, як це зафіксовано в історичній літературі, проведена лісівнича нарада на Замковій горі біля с. Невицьке. Дата проведення наради досить віддалена від сьогодення. Надалі потрібні ще глибші історичні і лісівничідослідження. Безсумнівно, що вони мають проводитись спільно з угорськими науковцями і практиками.
Цікаво, що історичний факт діяльності лісівника Карла Вагнера не тільки відображений в інформативно-ілюстративному матеріалі трьох панно-аншлагів навчально-пізнавальної стежки, але й показаний в умілому прокладанні стежки на місцевості. Стежка проходить корінними насадженнями з переважанням у складі бука лісового, клена-явора, ясена та інших цінних порід.

Глибокий символічний зміст -прокладання стежки у тому, що це ще й гарний приклад підходів до господарювання в лісах. Тепер, як і за часів Карла Вагнера, відвідувачі навчально-пізнавальної стежки проходитимуть природно сформованими лісами, можуть побачити, а то й зустріти, тих же представників рослинного і тваринного світу, ступати по поверхні, що лежить на твердому і незмінному геологічному фундаменті.
Ідейний задум стежки, як бачимо, спрямований і на показ наступності поколінь при веденні лісового господарства, а також під час вивчення історії краю, пізнання його особливостей. Без ретельного аналізу минувшини неможливий досконалий сучасний розвиток. У першу чергу це стосується ведення лісового господарства, де відлік йде не на роки, а на століття. Навчально-пізнавальна стежка має й інтернаціональний смисл, який полягає в тому, що для лісового господарства немає кордонів і немає національностей. Для лісівників існує тільки один поділ: на людей, що приносять користь лісу, і на людей, що лісові шкодять. І не важливо, як завдається та шкода — чи безпосередніми діями, чи безпідставною дезінформацією.

Отож лісівники запрошують відвідати стежку «До Невицького замку». Тут кожен отримає насолоду від спілкування з природою на теренах незруйнованих ландшафтів. Зможуть також оцінити лісівничу працю. І просто набратися сил і бадьорості під час майже одногодинної мандрівки.

Володимир Кічура, голова Закарпатської' обласної організації Товариства лісівників України, почесний лісівник України, завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру УжНУ, кандидат сільгосподарських наук, доцент, член-кореспондент Лісівничої академії наук України

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати