У Закарпатській обласній лікарні відтепер лікуватимуть і стіни

Ще є приміщення в нашій обласній лікарні, де часом здається, що час зупинився. Чи десь у тривожні дні під час котроїсь з двох останніх воєн, чи, може й раніше, коли заклад тільки започаткували півтора століття тому. Це не вина, а біда і хворих, які сюди потрапляють, і медиків, котрі працюють тут щодня. Їм роками доводилося буквально підручними засобами латати дірки й просити спонсорські гроші на бодай ся­кий-такий ремонт. Кардинально ситуація змінилася лише за останні три роки. Спочатку виділені з обласного бюджету кошти ділили на всі відділення потроху. Відтак керівництво лікарні й обласне управління охорони здоров’я вирішили сконцентровувати гроші й зробити хай поки що одне відділення, але все, щоб завершити об’єкт. Як велася реконструкція й чому саме в очному відділенні, «СЗ «Паланку» розповів обласний офтальмолог і завідувач відділення Олег Мороз.
– Лишилося з того, що колись було, хіба ріжки та ніжки, – жартує Олег Олександрович. – Ремонт справді капітальний: починаючи зі штукатурки, системи електроживлення – усе зробили нове і сучасне. Навіть ті наші працівники, які працюють у відділенні найдовше, такого масштабного ремонту не можуть пригадати.
Загалом із обласного бюджету ми отримали на реконструкцію близько 700 тис. грн, днями ще на 40 тисяч завеземо меблі.
– Чому почали саме з очного відділення?
– У нас 45 ліжок, надаємо допомогу не лише дорослим, а й дітям із усієї області. 99 % усіх операцій, що пов’яза­ні з проникненням усередину ока, робляться саме в обласній клінічній лікарні. Якщо порівняти роботу очного відділення з роботою всієї лікарні, то кожен п’ятий прооперований і кожен сьомий пролікований – пацієнт саме нашого відділення. За рік робимо близько 2 тисяч операцій. Зазвичай у нас є попередній запис для хворих, що потребують планового лікування й іноді чекати їм доводиться навіть близько місяця.
Я очолив відділення 1999 року і тоді середній термін перебування хворого на ліжку становив 12 днів. Нині – 6,5 днів, тобто за неповних 10 років ми змогли вдвічі підвищити інтенсивність роботи й збільшити кількість людей, яким надаємо допомогу. Але очних за­хворювань більшає. І не лише в нашій області чи в Україні – це загальносвітова тенденція. Основних причин дві. По-перше, це плата за блага цивілізації – комп’ютери, телевізори, люмінесцентні лампи, незадовільні фактори зовнішнього середовища, які спричиняють пошире­ння очних хвороб. По-друге – зростає три­валість життя і все більше стає хворих із віковими змінами органів зору.
Аби давати раду зі зрослим потоком пацієнтів, мусимо змінювати й принципи офтальмологічної допомоги. Насамперед прагнемо розвивати амбулаторну допомогу, аби зменшити час перебування в стаціонарі.
– Тоді, за логікою, мало б бу­ти однаково, які тут стіни…
– Якість надання медичної допомоги визначається двома головними факторами. Перший, якісний, – кваліфікація фахівців. І не лише лікарів, а й середнього та молодшого медперсоналу. Другий – технічне оснащення й матеріально-побутові умови.
Якісний склад працівників нашого відділення на високому рівні. Середній стаж більшості лікарів – близько 20 років, тобто це люди з досвідом. Плинності кадрів практично немає. Люди, які прийшли до нас працювати, уже жи­вуть цією роботою, незважаючи на­віть на просто мізерну зарплату. Кожен дуже добре знає свою ділянку праці. Більшість робочих моментів відпрацьо­вана до автоматизму.
Але всі ми люди і всі хочемо й працювати в належних умовах, і лікуватися, чи як хворіє хтось із рідних, бачити їх у гарних, чистих палатах, знати, що обстеження достовірні, а процедури ефективні, бо робляться на сучасній апаратурі. Досі наші спеціалісти, коли їздили на конференції в Київ, Одесу, тільки зітхали, порівнюючи, які умови там, а які в нас. Але тепер і наше відділення буде на рівні найкращих клінік, а хворі матимуть якісне лікування у комфортних і цивілізованих умовах. Заплановано, що наступного року виділять близько 200 тисяч гривень на технічне переоснащення відділення.
– І яку апаратуру планується придбати?
– Це має бути новий операційний мікроскоп і безконтактний тонометр для вимірювання внутрішньоочного тиску (без доторкання до ока хворого). Це добре тим, що немає ризику передачі ін­фекції, а також допоможе значно збіль­шити кількість профілактичних тонометрій. За останній час однією з най­більш поширених причин інвалідності через зір в Україні стала глаукома, яка пов’язана саме з високим внутрішньоочним тиском. Кожна людина після сорокарічного віку раз на три роки має проходити таке обстеження, але багато хто   відмовлявся, бо традиційно процедура займає якийсь час, треба було закапувати препарат й ставити певний вантаж на око, одне слово, не надто приємно. А з сучасним приладом вимірювання внутрішньоочного тиску дуже легке, швидке і, головне, – якісне.
– Дуже часто при освоєнні коштів на бюджетні об’єкти виникають великі проблеми з тендерами. А як у вас?
– На жаль, були. Ремонт відділення було заплановано вже з січня, але через законодавчі непорозуміння лікарня не могла провести тендер. Відтак роботи роз­почали тільки з середини літа. А хворим доводиться чекати. Поки що як стаціонар ми використовуємо частину лор-відділення, але там перебувають лише пацієнти, які потребують невідкладної допомоги. Річ іще й у тім, що на базі очного відділення працює цілодобовий офтальмологічний травматологічний центр, до якого скеровують хворих із усієї області, й мусимо надавати їм ургентну допомогу, у тому числі й оперувати.
– Тепер можна сказати, що ремонт ви зробили вчасно – хто­зна, що буде з цією кризою…
– Вчасно не лише з огляду на це. За кордоном принцип надання офтальмологічної допомоги відрізняється від нашого – 80 % лікування відбувається у приватних клініках і лише 20 % – у державних. У нас же – навпаки. Але приватна офтальмологія в Україні щороку набуває більшого розмаху й поширеності – практично в кожному ЗМІ постійно йде реклама клінік. Інша річ, що нерідко обіцяють чудесне зцілення, цілковите повернення зору, вирішення всіх проблем, а це часто не відповідає дійсності. Та приватна офтальмологія все-таки буде швидко розвиватися. Але й коштує вона чимало, а далеко не всі мають значні гроші. Це не означає, що в державній медицині люди повинні отримувати гірше лікування чи в гірших умовах. А в обласній клінічній лікарні і поготів повинен бути найвищий рівень медичної допомоги.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати