На Закарпатті "другий хліб" вродив не надто щедро

За радянських часів у кожному верховинському селі під картоплю колгоспи відводили чималі площі. Сільськогосподарська дослідна станція у Нижніх Воротах виводила і районувала спеціальні сорти для гірського краю, котрі непогано врожаїли. Нині ж часи змінилися. Колгоспи спочили у Бозі, а створені нові агроформування від вирощування картоплі відмовилися взагалі. У приміщеннях колишніх ферм, гаражів і тракторних станів вони облаштували пилорами і «роблять гроші» з деревини. З цим і мороки менше, j віддача значно більша. Та що там сільгосппідприємства — нині у дослідній станції в Нижніх Воротах посадили всього-на-всього п'ять гектарів бульб, та ще один гектар — фермерське господарство «Лукіч» у Волівці, ну і, звісно ж, вирощують картоплю селяни. Коли готував цей матеріал, на дослідній станції виходило по 148 центнерів з гектара. Це, звичайно, не 300, як колись. А от у сільських газдів цей основний верховинський продукт вродив не так рясно. У порівнянні з минулорічним щедрим урожаєм десь накопали цієї осені третину, деінде половину з того, що зібрали минулорічної осені.
— Не вродив Бог «кромплі» тепер, — скаржиться пенсіонерка Гафія Іллівна із Гукливого. — То все через рясні липневі дощі. Бульби люблять тепло і помірну вологу, а не таку, як нинішнього літа. Ще десь у бережку під кущем виросло по 2—3 картоплини, а от на рівнині — геть усе вимокло.
— І гнилих плодів попадалося чимало, — додає Марія Іванівна із Верхніх Воріт. — Я посадила чотири мішки, а вибрала всього вісім. Такого неврожайного року не було вже давно.
— А мене виручив австрійський сорт, — каже Іван Іванович із Абранки. — Очевидно, погода на цю бульбу не дуже впливає, бо дощі не завадили плодам вирости таки чималенькими. Картоплини такі великі, як кулак, під кожним кущиком — по кілька. Дрібних — майже не було. Посадив я й ранньостиглий — Клеопатра. Минулоріч вона вродила добре, а тепер — зовсім слабо. І дрібненька дуже, і мало її.
— Добрий урожай мав той, хто «Свалявську» посадив, — зауважила Марія Олексіївна із тієї ж Абранки. — Я також десь третину ділянки засадила саме цим сортом, і тільки з тої грядки набрала десять мішків. Решта — рожева та фіолетова — вродила слабо.
Дотримувався усіх агрономічних настанов ї Федір Іванович із Підполоззя. До того ж, навесні придбав волинську картоплю, яка постійно дає високі врожаї, та віддача була низькою. Картопля ніби й велика наросла, однак з-під куща ґазда викопував всього по 1 — 2 бульбини. Звісно, це не врожай. Проти минулорічного, це — ніщо, — резюмував ґазда.
Зрозуміло, що у картоплярстві чи не найголовніше, — насіннєвий матеріал. Сорт картоплі «Свалявська» виведено на Нижньоворітській сільськогосподарській дослідній станції ще наприкінці минулого століття старшим науковим співробітником підрозділу Закарпатського інституту агропромислового виробництва Дмитром Равликом. Саме йому завдячують закарпатські господарі за появу нових високоврожайних, стійких до фітофторозу сортів картоплі.
Ще у 1976 році молодий фахівець приїжджає у Нижні Ворота, де робота по селекції картоплі була пріоритетним напрямом місцевої дослідної станції і де на вагу золота цінували селекціонерів. Приїхав він на Верховину не з порожніми руками, а привіз із собою близько 2 тисяч гібридів, 10 тисяч штук насіння. Тут пан Дмитро проявив себе сповна. Спочатку збільшив колекцію до півтори тисячі сортів, обсяг селекційної роботи — від 50 до 150 тисяч гібридів. Наукові розробки втілював у колгоспах не тільки Воловеччини, але й Міжгірщини, Перечинщини, Мукачівщини, Свалявщини, де була низька врожайність-картоплі. Після цього бульба там зародила, мовити б, на славу. Голови колгоспів дуже поважали науковця, до нього йшли за порадою, просили допомоги.
За минулі три десятиліття у Нижніх Воротах з цінних сортів бульб, крім «Свалявської», картопляних справ майстри вивели ще й «Ужгородську» та «Мукачівську». Перша — середньопізня, високоврожайна, з великим вмістом крохмалю та високими смаковими якостями, жовтим м'якушем, стійка до фітофторозу. Друга — середньостигла, дуже врожайна, також стійка до фітофторозу, смачна, щоправда, з білим м'якушем. За словами науковця, виведення одного сорту картоплі триває ціле десятиліття.
Хоча зараз науковець уже 9 років на заслуженому відпочинку, та він все ще експериментує, запилює квітки, збирає гібриди, занотовує дані. До нього ще й досі звертаються за порадами як місцеві селяни, так і науковці, котрі продовжують працювати над виведенням нових елітних сортів бульб. У двох його пивницях повно картоплі — такої величини плодів другого хліба насущного я ще ніколи не бачив.
Пан Дмитро у свої майже 70 — ще нівроку. На вигляд йому років п'ятдесят, не більше. А енергії стільки, що позаздрити може будь-який молодик. Щороку він з дружиною Мирославою, яка, до речі, у всьому підтримує свого чоловіка і є його надійною опорою, висаджують двадцять соток картоплі. її родить стільки, що вистачає не тільки їм, але і їхнім трьом дітям, котрі з сім'ями проживають в обласному центрі.
Що ж забезпечує добрий урожай картоплі? Найперше, слід придбати добрий сорт, бо це гарантія близько 50-60% урожаю. По-друге, вносити органічні й мінеральні добрива, час від часу міняти насіння. По-третє, посадковий матеріал готувати так: з великих картоплин зрізати вершечки, де є найбільше кілець, а нижню частину використовувати для приготування їжі, або згодовування худобі. По-четверте, восени з-під найбільш розвинених кущів вибирати всі плоди, як малі, так і великі, й відкладати їх на насіння. Ці дві останні поради є запорукою стабільних високих врожаїв.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати