На Закарпатті реконструюють Берегівську осушувальну систему

Влітку нинішнього року тільки-но завершилася дворічна робота з впровадження проекту програми INTERREQ IIIA/TACIS «Розробка українсько-угорських комплексних планів протипаводкового захисту, розвитку водного господарства та оновлення заплавних територій у регіоні Берег і басейні р. Боржава». Логічним продовженням саме цього проекту в справі досягнення вищого рівня транскордонного співробітництва українських та угорських водників начальник Закарпатського обласного виробничого управління по меліорації та водному господарству Володимир Чіпак називає ще один новий багатообіцяючий проект програми добросусідства Угорщина—Словаччина—Україна «Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні р. Тиса», який також виграв грант Європейської комісії.
Як ішли до цього і в чому його суть — з'ясувалося днями в Ужгороді на стартовому семінарі згаданого проекту. У роботі семінару, крім партнерів Закарпатського облводгоспу з впровадження вище зазначеного проекту: фахівців Верхнє-Тисайської дирекції охорони довкілля і водних справ Угорщини, Берегівського й Ужгородського міжрайонних управлінь водного господарства, ДП «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області», обласного державного проектно-технічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції, Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ, взяли участь і представники ВАТ «Укрводпроект» із Києва, інституту «Львівдіпроводгосп», Київського національного університету імені Т.Шевченка, обласної, Берегівської та Ужгородської районних державних адміністрацій та інших зацікавлених структур.
Вступним словом семінар відкрив головний інженер обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, керівник проекту Олег Кисіль. Із привітаннями до закарпатців і побажаннями нових плідних успіхів в угорсько-українській співпраці до учасників семінару звернулися начальники відділів Верхнє-Тисайської дирекції охорони довкілля і водних справ Угорщини Іштван Орос і Ласло Ковач, які поділилися досвідом розробки робочих проектів розвитку протипаводкового захисту, водного господарства та оновлення заплавних територій у регіоні Берег і практичним втіленням їх у життя.
Про головні заходи, партнерів, графік діяльності проекту й очікувані від цього результати йшлося в аналітичній доповіді начальника відділу Закарпатського облводгоспу, менеджера проекту Світлани Ребрик. 18 липня 2008 року, сказала вона, наш облвод-госп підписав із Європейською комісією у Брюсселі грантову угоду на реалізацію за програмою добросусідства Угорщина— Словаччина—Україна, яка є частиною європейського сусідства та партнерства, проекту «Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні р. Тиса», розробленого спільно з Верхнє-Тисайською дирекцією охорони довкілля і водних справ Угорської Республіки. В його основу покладено заходи по реалізації державних довгострокових програм розвитку водогосподарського комплексу: в Україні — Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2006—2015 роки і план Вашаргелі — в Угорщині. Загальна вартість проекту 800000 евро, а термін його реалізації — 2 роки.
Діяльність цього проекту, виконавцем якого виступає Закарпатський облводгосп, за словами Олега Кисіля та Світлани Ребрик, зосереджена в Берегівському й Ужгородському районах.
Проект має на меті поліпшення паводкової та екологічної ситуації, стимулювання розвитку сільського господарства і туризму в регіоні для 45 українських та 19 угорських населених пунктів за допомогою збільшення пропускної спроможності системи каналів і поліпшення управління водними ресурсами, дозволить істотно зменшити збитки, спричинені паводками, створити більш сприятливий режим господарювання на цій території та зберегти на ній цінні природні об'єкти — флору і фауну, окремі види яких навіть уже занесені до Червоної книги України.
Аналіз водогосподарської ситуації на території Берегівської осушувальної системи (БОС), яка є міжнародною системою, показав, що вона потребує серйозної реконструкції. Отож цим міжнародним проектом, що фінансується Європейською комісією, насамперед передбачається розробка техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) і робочого проекту реконструкції цієї транскордонної польдерної системи, що включає розчищення 5 основних магістральних каналів системи й реконструкцію гідротехнічних споруд (шлюзів, дамб, водовипусків та ін.) на цих каналах, а також будівництво кількох польдерів для акумуляції надлишку води. Передбачається і впровадження пілотного проекту очищення каналу Чаронда — Латориця. Ця діяльність проекту справлятиме значний транскордонний вплив і суттєво поліпшить організацію не тільки протипаводкового захисту населених пунктів та сільгоспугідь Берегівської польдерної системи,а й дозволить у засушливі періоди їх обводнювати, тобто зрошувати.
Із цього приводу чимало слушних міркувань і цікавих корисних пропозицій висловили у своїх виступах на семінарі партнери й експерти проекту — керівник Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ, доктор біологічних наук, професор Василь Комендар, науковий співробітник цієї лабораторії Андрій Мигаль, науковець Київського національного університету імені Т Шевченка Олексій Ярошевич, кандидат економічних наук, викладач УжНУ Орест Іваницький і директор центру «Облдержродючість» Юрій Пинзеник.
Водники намагаються поставити протипаводковий захист і меліорацію на наукову основу, відзначає Василь Комендар, а вирубуваннями лісів добрі плани водників ламаються. Отож, резюмував, треба й компетентним органам суворіше питати з тих, хто порушує закони ведення лісового господарства.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати