Чоп: "Ви дзвонили? Скоро я у вас!"

- Марино Вікторівно, соціальний працівник – професія порівняно нова. Що входить у коло його обов’язків, які особливості роботи?
– Спочатку про загальне. Рівень цивілізованості будь-якого суспільства визначається тим, як воно ставиться до інвалідів, самотніх, старих і немічних. На жаль, далеко не всі в українському соціумі поки що осягнули цю істину. Якщо ж запанує шанобливе, чуйне ставлення до всіх без винятку людей, ми зможемо просунутися набагато далі в своєму розвитку, і як у Європі, так і в усьому цивілізованому світі нас краще розумітимуть.
Зараз кількість інвалідів, особливо серед дітей, значно збільшилась, почастішали різноманітні захворювання. Щоб усі питання, пов’язані з моральністю, гуманністю, вирішувалися належним чином, ми й працюємо. Ми – як швидка допомога, повинні бути готовими на всі сто і постійно.
- А як люди Вашої професії мають діяти у конкретних ситуаціях?
- По-перше, не маємо права виходити за межі доброзичливості, терплячості. По-друге, наше правило – спілкування і ще раз спілкування. Соціальний працівник для людей зі складними долями – і помічник, і порадник, і психолог. Буває, по годині-півтори вислуховуєш відвідувача, спільно з ним шукаєш вихід зі складного становища. Проблему вдається зняти завдяки тій самій розмові, адже літнім людям бракує доброго слова. Ось нещодавно я особисто оформляла інвалідність важкохворій дитині. Батьки не наважувались цього зробити, бо не могли здолати психологічного бар’єру „що скажуть люди?”… Наш контингент частіше за будь-кого потрапляє до лікарні. Якщо вдається вчасно звернутися до лікарів, то часто це половина успіху. Якщо людину вилікували – то це вже радість.
- Яка допомога надходить від міської влади?
- Поступово виробилась система по якій працюємо.
- Скільки в управлінні працівників і які категорії населення воно обслуговує?
- Працівників восьмеро. Наші категорії – інваліди загальних захворювань, малозабезпечені, інваліди війни, ветерани Великої Вітчизняної війни, сім’ї з дітьми, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветерани праці, та інші громадяни переважно похилого віку. Особливої турботи вимагають одинокі люди похилого віку. Як це страшно б не звучало, але є серед них такі, що не мають змоги прогодувати себе. Таких у місті офіційно 13. Нещасливе число.
– Вони не відчувають себе покинутими напризволяще, як це часто буває?
– Наші працівники все або майже все знають про кожного, регулярно бувають удома у людей зі складними долями, Останні також часто приходять до міськради, звертаються з проханнями. У 99 відсотках випадків ці звернення вирішуються позитивно завдяки підвищеній увазі до них із боку мера. Соцпрацівники повсякчас дбають, щоб їхні підопічні були здоровими, щоб до них за потреби приходив і оглядав лікар. Якщо хтось не може самостійно сходити в магазин за покупками, то допомогаємо їм придбати все необхідне. Надаємо необхідну допомогу в оплаті комунальних послуг, узгоджуючи кожен папірець із відповідними службами.
- Чим пояснюється недбале ставлення до пристарілих батьків з боку їхніх дітей, якщо такі є?
– На жаль, іноді вони виявляються невдячними нащадками. Людям, які чесно виконали свій батьківський обов’язок, а на старості залишилися без тепла та ласки, часом нікуди піти, крім як до влади. І вони отримують тут допомогу. Нашому міському голові Галині Цар питання соціального характеру настільки близькі, що вона власноруч багато що робить. Люди похилого віку дуже цінують її чуйність і безкорисливість. До речі, саме Галина Василівна є ініціаторкою проведення щорічних акцій до новорічно-різдвяних свят, а також Пасхи, коли старі та одинокі отримують у подарунок продуктові набори. Міський голова зуміла привернути увагу підприємців міста, які ніколи не відказуються прийняти участь в цих акціях.
– Чим ще був багатий попередній період?
– Ось, наприклад, коли виплачувались знецінені заощадження Ощадбанку колишнього СРСР, біля чопської банківської установи вишиковувалися величезні черги. Працівники нашого управління підставили своє плече людям похилого віку, стан здоров’я яких не дозволяв особисто прийти та отримати свої гроші. Таких набралося близько 50 осіб. Ми оформляли всі їхні документи, приносили гроші прямо додому.
– Ветерани війни, котрих залишилося небагато, – та частина суспільства, яка потребує особливої турботи та поваги…
– – Щоб їх належно вшанувати та підтримати їхнє здоров’я, активно співпрацюємо з обласним управлінням праці та соціального захисту населення. Інвалідам Великої Вітчизняної надаємо путівки. До речі, підбираємо їх індивідуально: спочатку дізнаємося, куди ветеран бажає поїхати, а потім кожного відправляємо саме туди.
Для сивочолих захисників нашої Вітчизни від фашистів організовуємо святкове відзначення Дня перемоги. З центру міста урочиста хода, на чолі якої ветерани, разом із юним і середнім поколіннями прямує до Вічного вогню, де все й відбувається. Діти дарують квіти, а міська рада запрошує до польової каші та в ресторан на обід. Приходить близько 130 ветеранів: співають пісні молодості, , а до тих, хто не зміг з’явитися особисто, навідуємося додому з гостинцями. Ветеранам за кошти міського бюджету робиться ремонт. Останнім часом полагодили помешкання Марії Калістратівни Бадей, яка, проживаючи в одному будинку разом з онуками та рідними, була виселена в занедбану кімнатку. Ось, до речі, яскравий приклад того, як діти не дбають про своїх батьків.
- Співпрацюєте з громадськими організаціями?
 - Звісно. Дуже тісно – з організацією ветеранів України м. Чоп, з якою узгоджуємо всі питання надання фінансової допомоги, послуг соціального характеру. Маємо дружні зв’язки і з Клубом ветеранів війни та праці, насамперед щодо надання різного роду консультацій. Нещодавно в місті зареєстровано організацію «Союз Чорнобиль Україна»: вона теж потрапила в поле діяльності нашого управління. Нагадаю, що в Чопі є і Товариство ветеранів війни в Афганістані та інших воєнних конфліктів в іноземних країнах. Воно теж нам не чуже.
- Щоб надавати допомогу, слід мати належну фахову підготовку. Як із цим?
 - Більшість працівників управління мають вищу освіту, за планом навчаються на спеціальних курсах, підвищуючи кваліфікацію. От і нещодавно з Києва повернулася спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та праці. Тепер на черзі – інший фахівець.
- Що у найближчій перспективі?
- Маємо план роботи, який враховує бюджетні можливості. Дуже актуальним для міста є встановлення пандусів, які полегшать пересування людей із обмеженими фізичними можливостями. До речі, це вкрай важливо і для гостей Чопа, серед яких вистачає людей на візках. Це – одне, але далеко не єдине з завдань, над якими працюватимемо в наступному році. Якщо щиро дбати про кожну людину, не полишати її на саму себе, то всі житимемо краще, матимемо впевненість у завтрашньому дні.
А ось що кажуть про роботу управління самі відвідувачі:
Тібор ПОРОСТОЦЬКИЙ:
– Мені вже під вісімдесят. Проживаю сам, доглядаю за 84-річною сестрою. Послугами управління соцзахисту користуюсь здебільшого під час оформленні субсидій. Користуюся пільгами як „дитина війни”, тож не уявляю, як міг би давати собі з усім цим раду без допомоги працівників служби соцзахисту. Приходжу до їхнього кабінету, як на свято, тут завжди теплим словом зігріють і усміхнуться.
Ольга ПОЛИВ’ЯНА:
– Я тепер уперше відвідала управління для оформлення субсидії. Все мені підрахували, проконсультували з тих питань, що мене цікавили. Прийом ведеться просто чудовий. Після такої консультації будь-кому дам пораду, бо знаю, що до чого.
Мелінда ВАРГА, матір 8-місячного малюка:
– Я угорка, на слух складно сприймаю інформацію українською мовою. В управлінні мені йдуть на всі можливі поступки та детально пояснюють усе, що повинна знати. Всім кому потребує послуг управління соцзахисту раджу- не відкладайте цього на потім, а приходьте одразу ж і отримаєте все що необхідно. Раджу всім: . Тут вас зустрінуть якнайкраще.
Габор ПОНГО:
– Моя дружина – інвалід 2-ї групи, тож доводиться завжди самому приходити та оформляти необхідну документацію. Приходжу сюди вже 5 років і мушу сказати, що жодного разу мене ніхто не образив, не відхилив прохань. Служба дуже потрібна і корисна, це без сумніву.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати