У Середнянських підвалах Закарпаття витримують марочні вина

Підземелля тягнуться на 1,5 км. Вони слугували за схованку від набігів ворогів. Вина тут почали витримувати й зберігати на початку ХХ ст.

Селище Середнє розташоване за 19 км від Ужгорода по трасі Київ–Чоп. З обласного автовокзалу сюди кожні 15 хв. курсують маршрутні таксі й автобуси. Найзручніше їхати рейсами Ужгород–Анталовці й Ужгород–Кибляри, які проїжджають Середнє. Перший рейс — о 8.10, останній — о 19.30.

Екскурсії та дегустації вин проводять щодня. У будні з 8.00 до 17.00. Похід підземеллям працівники влаштовують також у післяробочий час і вихідні. Краще заздалегідь домовитися  за телефонами: 8 (0312) 72 11 74 та 72 15 52. Екскурсія з дегустацією вина коштує 30 грн у будень, 34 грн — у вихідний день. Без дегустації обійдеться відповідно у 12 та 16 грн.

Підземелля занесені ЮНЕСКО до десятки найкращих винних підвалів Європи. Поряд — агропромислова фірма ”Леанка”, яка стала власником підземель після 1946 року.

Біля воріт зустрічає майстер-винороб Світлана Свищо, 55 років. Спускаємося вниз. По обидва боки щільно стоять дубові діжки. Їхня ємність від 100 до 5000 л. У всіх витримують марочні вина.

— Підвали видовбані в туфі — породі вулканічного походження, — розповідає Світлана Юріївна. Жартома називає себе хазяйкою підземель. — Вони мають на своїх стінках мікроскопічні капіляри, через які просочується повітря. Тому тут завжди однакова температура +13 градусів. Коли підвали видовбали, вони сягали 4-5 кілометрів. Але згодом деякі тунелі засипала порода. Ось тут, за стінкою, є один заблокований підвал, біля нього — ще два.

Середнянські підвали копали при Іштванові Добо — трансильванському воєводі.

— Іштван є національним героєм Угорщини. Народився 1500 року. Він очолив оборону фортеці угорського міста Егер. 1552-го армія Добо з 1935 воїнів вистояла проти 120-тисячного війська Османської імперії. Після цієї перемоги імператор Австро-Угорщини Фердинанд за відважність відпустив у власність Добо 32 тисячі полонених турків і середнянські землі.

Турки відреставрували Середнянську фортецю. За наказом Іштвана почали довбати кирками підземні схованки. Товщина шару над підземеллям — від 2 до 10 м. Місцеві переказують, що копали підземелля доти, доки не помер останній полонений турок.

— Завершилося будівництво й укріплення підвалів 1557 року, — продовжує Свищо. — Над підземеллями звели фортецю з колодязями. Тут ховалися люди при графському дворі від нападів ворогів. Якщо загарбники діставалися підземелля, людей виводили через таємні виходи на поверхню. Зверху відкривали клапани, і вода колодязів затоплювала підвали з ворогами.

Тривалий час підземелля називали турецькими.

— Потім у підвалів з’явилися господарі — місцеві жителі — Кріцканя, Дикунка, Шагійка, Керечанинка, Потайка. Після 1946 року підземелля перейшли в державну власність. Тепер витримуємо тут марочні вина.

Селяни розповідають, що підвали були з’єднані потаємними ходами із замком на околиці Середнього. Його побудували у ХІІІ ст. на місці сучасного селища. Належав найсильнішому в Західній Європі католицькому Ордену тамплієрів. Під час визвольної війни угорського народу 1703–1711 років замок постраждав. Від нього залишилися лише зруйновані кам’яні мури.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати