Декілька місяців напружених тренувань - і перший успіх не забарився. У червні 1956 року на першості спортивного товариства «Червона зірка», що проходила у Львові, талановитий юнак виборює третє місце у віковій ваговій категорії. Після першого успіху борець-по-чатківець потроює відношення до тренувань. Найбільшим успіхом у своїй кар'єрі Петро Турков вважає перемогу на представницькому Всесоюзному турнірі у Рязані у грудні 1963 року, за що йому було присвоєно звання майстер спорту СРСР. Нагрудний знак майстра спорту СРСР та відповідне посвідчення - одна з найдорожчих реліквій у сім'ї Туркових.
Багато працівників Ужгородського механічного заводу добре пам'ятають Петра Туркова. Тут він розпочав свою трудову діяльність. Закінчив Дрогобицький механічний технікум, а у 1985 році, у віці 47 років, економічний факультет УжНУ. Працював начальником цеху, начальником відділу кадрів. У 1998 році пішов на заслужений відпочинок. Увесь період, працюючи на Ужгородському механічному заводі, у вільний від роботи час тренував збірну команду заводу, яка була переможцем міських та обласних змагань.
Шановний Петре Петровичу! Обласне управління у справах молоді і спорту ОДА, фізкультурно-спортивне товариство «Спартак», друзі-спортсмени вітають Вас із знаменною датою. Відданість класичній боротьбі, якій Ви присвятили понад 40 років у якості спортсмена, тренера, арбітра роблять Вам честь, а перше звання м/с СРСР з класичної боротьби на Закарпатті завжди буде з теплотою згадуватися молодим поколінням. Ваше ім'я навічно вписано в історію спорту на Закарпатті. Міцного Вам здоров'я, ще багато років бути прикладом для молодого покоління, радіти від успіхів закарпатської школи боротьби. Хай Ваші літа згадуються з приємністю, а успіхи на борцівських килимах -з гордістю.
Заслуженим людям - заслужена шана!