Депутати закарпатського Берегова вирішили продавати небезпечні відвали через Інтернет

Однак не так склалося, як гадалося. Справа видобутку цінного жовтого металу виявилася неприбутковою, хоча і вклалося у це мільйони бюджетних коштів.
Більше року ТОВ «Закарпатполіметали», яке опікувалося процесом, не працює. Підприємство збанкрутіло, зростають борги із зарплати, заборгованість у Пенсійний фонд тощо. Окрім цього, у спадок мешканцям дісталася всуціль зіпсована навколишня екологія. З відвалів, які накопичилися на горі біля села, вдень і вночі протікає невеличкий потічок, який просто переповнений важкими металами - кадмієм, свинцем та іншими, що здатні непоправно попсувати здоров'я всім людям, навіть у невеликій кількості. Але мова йде про перевищення допустимих норм концентрацій у тисячі разів! Це було неодноразово підтверджено екологічною експертизою на рівні району та області. Воду в колодязях Мужієва місцеві мешканці вживати бояться, але що робити - іншої ж нема! Хоча керівництво золоторудника обіцяло провести не тільки центральний водогін, а й побудувати нову об'їзну дорогу, загалом тільки покращити життя селян. Усі ці обіцянки залишилися у далекому минулому.
Отже, незважаючи на те, що золотовидо-бувна фабрика простоює, проблема залишається і може навіть погіршуватись. Адже невідомо ще, що діється під цими відвалами і який вплив усе це має на навколишнє середовище. Тому районна комісія на чолі з головою Берегівської РДА В. Трикуром та головою райради Б. Чізма-рем вирішила здійснити виїзне засідання, аби на місці вирішити; що робити далі і як позбутися небезпеки? До роботи також долучилися екологи, лікарі, представники МНС, районні депутати.
Василь Шклянка, начальник Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, просив членів комісії не бути категоричними у своїх судженнях. Він повідомив, що ще у 1970-их роках, перед відкриттям рудника, було проведено ретельне обстеження надр, а проект пройшов експертизу в Лондонському та Будапештському інститутах. І висновки були наступними: його робота не завдасть шкоди навколишньому середовищу. Однак на практиці багато чого просто не виконувалось. «Якби все відбувалося згідно з проектом, без сумніву ніякого негативного впливу не було б», - зауважив геолог. Він також сказав, що з 10000 проб жодного разу не виявлено кадмію у чистому вигляді.
Щодо майбутнього відвалів, то в першу чергу потрібно провести їх розвідку, точно визначити їх склад. Пусту породу пропонується «закачати» у відпрацьований простір, тобто назад у шахти. А руду зі вмістом металів знову пустити на переробку. Однак єдиний метод, який нині придатний для видобутку берегівського золота, - це вилучення його у важких рідинах, тобто застосування ціанідів. «Але ціаніди бувають різними, і цього слова не потрібно лякатися, - каже пан Шклянка. - Є калієві, якими царів труїли, а є натрієві, які розпадаються під дією сонячного світла за вісім годин».
Солі кадмію, за словами геолога, могли потрапити у сільські колодязі чисто випадково - можливо хтось туди кинув використаний акумулятор чи інший прилад. Хоча як пояснити те, що кадмій виявляють навіть у питній воді міста Берегова, яке знаходиться за декілька кілометрів від рудника. Державний екологічний інспектор Юрій Бандурович дослідив власний колодязь і виявив перевищення допустимого вмісту важких металів, у тому числі кадмію, у десятки разів.
Зі словами Василя Шклянки не могли погодитись інші члени комісії. Як сказав екологічний інспектор Валерій Василюк, раніше результати проб могли і замовчувати, а тепер державна комісія чітко визначила - його вміст поблизу відвалів перевищує допустиму концентрацію у 9700 разів! Районний депутат Арпад Сабо заявив, що якщо підприємство знову запрацює, то буде першим, хто вийде на протест щодо цього: «Нам казали, що тут буде земний рай, навколишні села житимуть за рахунок золота, а результат отримали протилежний. Сьогодні нам можуть тах само наобіцяти все що завгодно, і нічого не виконати».
Оглянули члени комісії і так зване хвос-тосховище. Практично це величезний котлован, заповнений рудою, з якої не змогли «вибрати» золото гравітаційним методом. За проектними документами хвостосховище повинні були збудувати так, аби не нашкодити довкіллю. Тобто на дні мали розташувати декілька шарів спеціальної захисної плівки і глини. Однак чи дотримувались цих директив, зараз уже важко з'ясувати. Але сусідство з таким концентратом таблиці Менделєєва району також не потрібно.
«На сьогодні це - техногенне родовище, тобто яке утворилося внаслідок діяльності певного підприємства, - показує Василь Шклянка. - Однак золота тут ще достатньо. Держава вклала у це родовище шалені кошти, про це також не можна забувати».
«Так, державних коштів вкладено було немало, - підтвердив Бейло Чізмар. - Однак ніхто не потурбувався про безпеку екології та людини».
«Ці залишки виробництва золота таять у собі велику небезпеку для людей, - зазначив Володимир Трикур. - Тому моя особиста позиція - не можна допустити жодної переробки цієї руди у Мужієві, потрібно вивезти її за межі Берегівщини. Бо всім відомо, що гравітаційний метод себе не виправдав, а використовувати хімічні не дозволить громадськість».
На жаль, мрії мужіївців мати центральний водогін, як того обіцяло керівництво підприємства, так і не здійснилися. Тому і новій фірмі, яка може прийти на Берегівщину, люди вірити вже не будуть - обіцяного, як відомо, три роки чекають. Голова районної ради запропонував членам комісії викласти свої думки, оформити їх у звернення та на наступній сесії прийняти відповідну резолюцію. А тепер першим завданням для влади - це зробити так, аби вивезти кудись небезпечні для всього району відвали на переробку. Або навіть продати, адже в них -також є зопото. Однак жодного реального покупця поки не з'явилося. Тому поступила навіть пропозиція розмістити інформацію про продаж у мережі Інтернет. Хоча перед цим потрібен дозвіл міністерства або уряду. Втім, нема впевненості, що забруднена важкими металами вода у Мужієві після цього знову стане придатною для споживання.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати