Свідченням цьому, зокрема, стала співпраця закарпатських і румунських водників та проект програми сусідства Румунія—Україна «Покращення протипаводкового захисту та екологічне оздоровлення навколишнього сердовища на українсько-румунській прикордонній ділянці р. Тиса». У четвер в обласному виробничому управлінні по меліорації і водному господарству відбувся стартовий семінар щодо впровадження цього проекту. В його роботі, окрім партнерів Закарпатського облводгоспу з. впровадження згаданого проекту: повітової ради Марамуреш та управління водного господарства Бая Маре (Румунія), ДП «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області», Тячівського міжрайонного управління водного господарства, Карпатського біосферного заповідника, Закарпатського регіонального центру соціально-економічних досліджень НАН України, взяли участь керівники й спеціалісти облводгоспу, представники Київського національного університету імені Т.Шевченка, ВАТ «Укрводпроект» із Києва, обласної, Рахівської та Тячівської районних держадміністрацій, голови сільських рад цільової території проекту, представники інших зацікавлених організацій.
Вступним словом семінар відкрив начальник облводгоспу, керівник цього проекту Володимир Чіпак. Стосовно ідеї виникнення такого проекту, наголосив Володимир Петрович, то до неї його відомство спо нукала необхідність покращити протипаводковий захист на території уздовж р. Тиса, оскільки стихія не визнає кордонів і за останні роки кількість паводків була такою ж як на Закарпатті так і на території румунського При-тисся. Через недостатнє фінансування, відзначив він, досі нам вдавалося здійснювати лише локальні роботи на цій території, а завдяки цьому проекту ми хочемо розробити комплексну схему стабілізації русла р. Тиса уздовж українсько-румунського кордону, залучивши для цього й немалі кошти Європейської комісії, яка є виконавчим органом ЄС. Заявку до Єврокомісії у Брюссель на цей проект, за словами В: Чіпака, облводгосп подавав двічі. І тільки торік у доопрацьованому вигляді вона таки пройшла там дуже жорсткий конкурсний відбір і виграла грант Європейської комісії, що й увінчалося підписанням грантової угоди 21 липня 2008 року.
Докладно мету та завдання цього проекту, очікувані результати, особливості його реалізації на українській території уже репрезентувала учасникам семінару заступник начальника облводгоспу, начальник відділу з питань міжнародного співробітництва, менеджер проекту Марина Скраль. Появу проекту спонукали катастрофічні паводки у листопаді 1998 та березні 2001 років, правильність ідеї проекту, до речі, підтвердив і паводок у липні 2008 року.
Заявник і виконавець проекту — Закарпатський облводгосп, керівник проекту — Володимир Чіпак. Реалізація даного проекту на українській території буде зосереджена у Тячівському та Рахівському районах Закарпатської області, на якій проживає 135 тисяч жителів. Плюс іще 62 тисячі населення на території повіту Марамуреш (Румунія). Загальна вартість цього проекту із терміном реалізації на 24 місяці , згідно з грантовою угодою, підписаною Європейською комісією та Закарпатським об-лводгоспом, становить 891936 евро як грант Єврокомісії та 10 відсотків цієї суми яквклад української сторони. Проект має на меті досягнення мінімізації значних збитків від природних лих, зокрема швидкоплинних паводків, що є характерними для території басейну верхів'я Тиси, ,і покращення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса протяжністю майже 65 км. Основним заходом проекту стане розробка комплексної схеми русла р. Тиса (будівництво гірських сухих акумулюючих ємностей, інших протипаводкових споруд), яка буде узгоджена з румунською стороною. Також передбачене створення оснащеного комп'ютерами інформаційного протипаводкового центру в басейні р. Тиса на базі Тячівського міжрайонного управління водного господарства з метою оперативного інформування населення, місцевих органів влади про паводки.
Проектом також передбачається розширити існуючу автоматизовану інформаційно-вимірювальну систему (АІВС) «Тиса» (вона вже включає 4С автоматизованих гідровимірювальних станцій (АГО) на території нашої області), шляхом встановлення ще двох нових АГС у с Хмелів Рахівського і смт Солотвино Тячівського районів, спроектувати та збудувати лінію мікрохвильового зв'язку до м. Тячів, зокрема до вищезгаданого Інформаційного протипаводкового центру в басейні р. Тиса.
Така модернізація, безперечно, додасть ефективності функціонуванню цієї системи, що у свою чергу забезпечить надійними даними моніторинг паводкової ситуації у регіоні. Іншими заходами проекту є закупівля сучасного обладнання для лабораторії облводгоспу, а також здійснення екологічних, гідроморфологічних, сільськогосподарських та соціально-економічних досліджень за допомогою експертів із сільського господарства, охорони навколишнього середовища й соціально-економічного розвитку.
Чимало корисного і цікавого довідалися учасники стартового семінару із тематичних виступів на ньому головного інженера ВАТ «Укрводпроект» Олександра Романишина, заступника голови Тячівської РДА Василя Каганця, партнерів проекту — заступника директора Карпатського біосферного заповідника Василя Покиньчереди, науковця-еколога Київського національного університету імені Т. Шевченка Оксани Коноваленко, директора Закарпатського регіонального центру соціально-економічних досліджень НАН України, кандидата економічних наук Степана Сембера й експерта проекту по сільському господарству, кандидата економічних наук Ореста Іваницького. Досвідом роботи з питань протипаводкового захисту й охорони навколишнього середовища та своїми міркуваннями стосовно поглиблення румунсько-української співпраці поділились на семінарі гості з Румунії — радник повітової ради Марамуреш Ружа Делія та головний інженер управління водного господарства повіту Бая-Маре Лайку Пап.
Підсумки роботи семінару підбив начальник облводгоспу, керівник проекту Володимир Чіпак. На його пропозицію було схвалене рішення про створення трьох робочих груп проекту: з питань виконання проектно-кошторисних і будівельних робіт (керівник групи — головний інженер облводгоспу Олег Кисіль), з питань екології і сільського господарства (керівник — директор Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор), із соціально-економічних питань та інформування населення (керівник — директор Закарпатського регіонального центру соціально-економічних досліджень Степан Сембер), а також вирішено створити наглядову раду над проектом, до складу якої увійдуть представники органів місцевого самоврядування і Державного комітету водного господарства України. У мережі Інтернет окремо буде відкрито ВЕБ-сторінку проекту «Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р.Тиса».