На вулиці біля її воріт стоять іномарки. Одна — з київськими номерами. Біля автівок своєї черги чекають хворі.
У дворі дві хати, пофарбовані в зелений колір. У більшій живе молодша донька Марія із чоловіком і дітьми. У мен-шій — Юлія Кляп.
На порозі прощається із молодим чоловіком, той голосно дякує. Волосся жінки охайно сховане під коричневою хусткою в дрібні білі квіти. Вона одягнена в теплу кофту, поверх синій халат із короткими рукавами.
— До мене недавно приїздили з камерою, — звертається до мене. — Звідалися: як лікую, чим лікую? А я їм кажу, що не я лікую, а Бог! Ніко ня сьому не вчив. Ніяких чудес не роблю, просто диски вставляю. Розганяю солі на спині, вправляю хребет. Знаю, де які хребці находяться. Відчуваю перстами нерви, коли тоті защепили м’язи.
Управляти диски Юлія Кляп навчилася дитиною. Каже, дар передала мати Ержія Ліхтей. Коли вона померла, Юлії виповнилося 13 років. Дівчина повинна була доглядати п’ятьох менших сестер. Найменшій Марті було лише дев’ять місяців.
— Мамка вмерли на цвітну неділю. Загинув наш старший брат у войську. Коли мамці про це вповіли, та почала волосся з голови виривати. Далі — заойкала, вхопилася за серце і не стало її. А Марта в неї якраз на руках була.
Юлія Кляп вийшла заміж у 29 років. Із чоловіком Михайлом мають трьох дітей: Анну, Василя й Марію.
— Муй чоловік був трактористом. На машині виїхав на колгоспне поле копати мелай. Там стояли дві цистерни із аміачною селітрою. То чоловік надихався, згодом похворівся і помер.
Після смерті Михайла жінка почала приймати хворих. Він не любив, коли додому приходили чужі.
У тяжких хворих хребці м’які
— У здорового хребет твердий. У тяжких хворих хребці м’які, вони пуд перстами хрупают. Таким хворим нараз відмовляю. Правда, ніколи їм про се не говорю. Того що вони думают, що я їхня остання надія. Не лікую ”погані” хвороби. Нічим не можу зарадити і хромим із народження. Вправляю не дуже старі викривлення хребта.
До хати заходить чоловік. Жінка наказує йому скинути футболку й лягти на тапчан. Починає масажувати йому пальцями спину.
— У вас диски пувходили, — каже йому.
Натискає на хребці. Чути, як вони хрупають. Чоловік стискує зуби.
— Вставай, три тижні нічого тяжкого не пуднимай. Бо вп’ят прийдеш до мене, Іване! Хребет у тя буде боліти сутку. Але біль минеся і почуствуєшся, як заново на світ народився!
На вузьких вікнах за фіранками багато вазонів.
— Це золотий вус, — Юлія Кляп бере горщик із вікна, відламує зелену гілоч-ку. — Косиця має цілющі властивості. Із її листків готую мазь. А ще варю чай — на сто грамів окропу розтираю один листочок, змішую. Настоянка має постояти добу в холодному місці. Мож держати і в холодильнику. Потому її треба пити тричі на день малими порціями. Допомагає розганяти солі.
А хтось із ваших дітей уміє лікувати хребет?
— Молодша донька Марія. Але вона не хоче цим займатися. У батька характером пушла.
Олією з домашнім женьшенем розтирають хворі суглоби
Золотий вус називають домашнім женьшенем або косицею. Рослина містить вітаміни груп С, В і РР, мідь, хром, залізо й нікель. Її вважають цілющою, коли на пагоні з’являється вісім–десять міжвузлів.
Для лікування порушеного опорно-рухового апарату сік золотого вуса змішують зі свинячим жиром у співвідношенні 1:3, а кашку для розтирання — 2:3. Мазь помічна також при застудах.
Від хвороб суглобів роблять олію для розтирання. Стебло завдовжки 10 см і два–три листки подрібнюють і вичавлюють сік. Вичавки підсушують і заливають 1,5 склянки оливкової олії. Настоюють два-три тижні й потому додають раніше вичавлений сік. Олію належить зберігати в закритій посудині у темному місці.
40 міжвузлів бокових паростків-вусів заливають 0,5 л горілки й настоюють 20 днів у темному місці. З настоянки роблять компреси від остеохондрозу, радикуліту й болю в суглобах. Її можна пити по 1 ст. ложці тричі на день за годину до їжі.
Ігор 2015-11-06 / 16:04:15
Цей дар від бога і вправляє вона вправно!!!
Володя 2014-10-22 / 20:41:07
Брехня це все я в неї був вона мені нічим не помогла!!!