26 жовтня припиняється дія літнього часу

З кінця XIX століття за рекомендацією Міжнародного астрономічного конгресу переважна більшість країн світу обчислює час, дотримуючись системи часових поясів. Суть її в тому, що вся поверхня земної кулі умовно розділена меридіанами на 24 часових пояси, протяжністю кожного в 15° (1 година) по довготі, причому за центр нульового поясу прийнято Гринвіцький меридіан. У всіх точках кожного часового поясу встановлюється час, відповідний середньому меридіану даного поясу.
Велика частина України (95 % території) розташована у межах другого міжнародного часового поясу, і лише невелика частина Закарпатської області знаходиться в першому часовому поясі, а Луганська і частково Донецька і Харківська області – в третьому часовому поясі. Оскільки в населених регіонах межі часових поясів встановлюються з урахуванням адміністративних і державних меж, то на всій території України введений порядок обчислення часу по другому часовому поясу. Середній меридіан цього поясу проходить поблизу Києва, тому і час у нас називається «київським».
Єдиний час в державі створює сприятливі умови для координованого управління країною. Крім того, з метою максимального використовування світлої частини доби в Україні, як і в абсолютній більшості європейських країн, вводиться літній час шляхом переведення весною стрілок годинника на годину вперед з подальшим поверненням восени до поясного часу. Збереження літнього часу на зимовий період не має сенсу, оскільки на широтах України в холодну пору року світловий день зменшується до 8 − 9 годин і людям доведеться вставати задовго до сходу сонця. Терміни введення і відміни літнього часу встановлюються за рекомендацією Європейської Економічної Комісії ООН з метою гармонізації відліків часу на території всієї Європи і прилеглих до неї країн, враховуючи взаємозалежність їх промислових комплексів, транспортних систем і систем зв’язку.
Проблема обчислення часу достатньо складна і багатопланова. З погляду управління економікою країни, використовування єдиного часу має величезну перевагу і з лишком компенсує незручності, викликані відмінністю між поясним і місцевим часом. Для України така відмінність складає 32 хвилини в крайній точці західного регіону і 41 хвилину в східній частині країни. Тому жителі цих регіонів відчувають певні незручності, усунути які введенням декретного часу при використовуванні єдиного часу в країні не можна, оскільки у такий спосіб можна поліпшити побутові умови у вечірній час в східних областях, але при цьому значно погіршити їх в ранкові години для жителів західного регіону – їм довелося б починати робочий день задовго до сходу сонця.
Рішення даної проблеми полягає в узгодженні режиму роботи і відпочинку з природними умовами освітленості в кожному окремому регіоні без зміни існуючого в Україні порядку числення часу. Розрахунки показують, що жителям східних областей краще всього починати робочий день о 7 годині, центральних – о 7 годині 30 хвилин, західних – о 8 годині. Дотримання такого режиму початку роботи забезпечує найефективніше використовування світлового дня протягом всього року і сприяє економії електроенергії.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати