«У долонях гір розквітло село...» - звучить гімн села Великі Лази у виконанні лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів подружжя Раховських. Усі встають - як по команді «струнко». Ці чудові слова до гімну рідного села спеціально до цього славного ювілею написала місцева жителька, відома поетеса, на слова якої є чимало пісень, Маріанна Пак-Салай.
Привітати великолазівчан зі святом приїхали голова райдержадміністрації Анатолій Колібаба та голова районної ради Михайло Фединець. У концертній програмі взяли участь найкращі аматорські колективи Ужгородщини. «Ми дуже хвилювались, наскільки нам вдасться провести свято, - розповідає нам Великолазівський сільський голова Лука Шпонтак. - Адже, на відміну від інших сіл, подібний захід проводимо вперше. Та, як бачите, свято вдалося на славу. Й, мені здається, що наші люди після нього будуть ще дружнішими, згуртованими, краще працюватимуть на славу рідного села».
Велику допомогу у проведенні свята надали місцеві підприємці, депутати сільради. Приміром, підприємець Мирон Помпель, який утримує місцевий ФК «В. Лази», підготував не тільки шикарну штучну сцену, що вразила всіх, але й взяв участь в організації святкового столу. Свій посильний вклад у проведенні свята внесли Ужгородська територіальна профспілкова організація Львівської залізниці (голова Ярослав Афтанас) та інші підприємці. Усіх їх сільський голова Лука Шпонтак нагородив від імені сільради спеціальними призами, грамотами, подяками.
Учасники свята оплесками вітають Юрія Шипа, місцевого жителя, лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Глібова. «Мрійно сонце сходить із-за гір високих, там землиця родить хліб і винні соки...» - читає він свого вірша, присвяченого рідному селу. Ну, з винними погребами зараз сутужно. Та, гадається, настане час і село відродить колишню винну славу.
Втім, не тільки на вино, але й на таланти, Великолазька земля завжди родила. У письмових джерелах XIV-XVII ст. Великі Лази відоме під трьома назвами. В XIV ст. - «GALAMBHAGA» (поселення Голуба). В другій половині XIV-XV ст. - Лази; в XVI ст. - «Felsevlaz» (Верхні Лази). Очевидно, першу найдревнішу назву слід пов'язувати з похованням доби енеоліту (IV тисячоліття до н.е.), виявлене в південній околиці села. В ті далекі часи поховальні споруди в Європі і Азії здійснювали у вигляді голуба (тулуб, крила, хвіст). Отож пам'ять про них збереглась у назві «Село Голуба».
Як свідчать джерела, В. Лази були засновані в другій половині XIII ст. вихідцями з сХолмці. Починаючи з 1517 року, селом володіли шляхтичі села Холмці, Другети та Оросі. Протягом XVI ст. значно зменшилася кількість мешканців села: одні виїхали, інші повмирали, а останні - збідніли.
В. Лази з незапам'ятних часів вважалось винною столицею краю. Причому не якихось там ізабельних сортів, а вишуканих європейських. Приміром, минулого століття більшість жителів села працювала в господарстві власника Нандора Плотені, як описує у книзі «Переказ у роздумах» (про село Великі Лази в соборній родині Христової Церкви) місцевий житель, відомий письменник Юрій Шип, а частина - на його спиртзаводі та млині.
Збір винограду, що припадав на другу половину вересня або на початок жовтня виливався у велике сільське свято. Невеличкий виноградник, сад мала кожна сім'я. Домашнім самогоноварінням тоді ніхто не займався. Частину зібраних фруктів, виног-
раду селяни здавали на місцевий спиртзавод й отримували свою частку палинки - знамениту на всю Європу «лазьку сливовицю». Й ніхто не пиячив. А історик В. І. Ілько зазначає, що «винокурне виробництво заохочувалось експозитурою гірських районів, яка поставляла поміщикам і заможним селянам винокурні апарати (котли) знаменитої угорської фірми «Дьорі». Тільки 1905 року 25 місцевих селян за допомогою отриманого від експозитури апарата виготовили 3558 літрів спирту».
Та Великі Лази не менш знамениті духовністю. Сам граф Нандор Плотені був затятим скрипалем. У нього, у В. Лазах, особисто гостювали такі знаменитості, як всесвітньо відомі музиканти Еде Ремені, Ференц Ліст, Йоган Брамс. 3 цими корифеями Плотені виступав на гастролях у Відні, Будапешті, інших європейських містах. Не менш цікаві історичні факти з релігійного життя місцевої громади.
Про це та інше допізна із життя рідного села за святковим столом довго сперечались і гомоніли великолазівці з гостями. Якщо щиро, то таким славним історичним минулим може похвалитися не кожен райцентр. У Великих Лазах про це не тільки не забувають, але й кують своє майбутнє. Головою й руками. Раптом над село пролунали залпи святкового феєрверку. Почалась дискотека. Свято тільки починалось.
2009-10-05 / 08:25:00
2009-10-02 / 18:51:00
2009-10-02 / 08:27:00
2009-10-01 / 19:01:00
2009-10-01 / 14:15:00
2009-09-30 / 13:14:00
2009-09-30 / 08:05:00
2009-09-29 / 17:11:00
2009-09-29 / 13:56:00
2009-09-29 / 08:19:00
2009-09-28 / 11:48:00
2009-09-25 / 16:41:00