Петро Луцюк — новий керівник Державтоінспекції Закарпаття

Петро Луцюк

АБИ ПРАЦІВНИКІВ ДАІ НЕ ПОРІВНЮВАЛИ З ТЕЩАМИ...
-- Петре Сергійовичу! Розкажіть для початку трохи про себе.
-- Я -- родом  з Рівненської області. Закінчив Харківський юридичний інститут. Був заступником начальника УМВС-начальником міліції громадської безпеки у Волинській області. Останнє моє місце роботи перед Закарпаттям   -- заступник начальника управління-начальник штабу транспортної  міліції на Одеській залізниці, яка обслуговує шість областей України.
Працівник Державтоінспекції -- з 1976 року. Пройшов шлях від інспектора до начальника управління ДАІ Рівненщини. Роботу Державтоінспекції знаю, бо сам працював 10 років інспектором дорожньо-патрульної служби на лінії. Відаю, що це нелегка й непроста робота, досить часто небезпечна для життя. Але ніхто чомусь не бачить працівника міліції, який в дощ, у сніг і в негоду несе службу, зате дуже часто глузують над працівником міліції, як  над тещею, котру, як правило, зображують у народних анекдотах  недоброю людиною...
Хочу запевнити, що працюватиму так, аби  мої вчинки були зрозумілими як для колективу, котрий очолюю, так і для керівництва, але в першу чергу для населення регіону. Я маю чималий досвід роботи в Державтоінспекції і відповідну освіту. Тож намагатимуся працювати так, щоб, коли доведеться йти з цієї посади, мені не було соромно подивитися людям в очі, у першу чергу тому колективу, який я очолюю.
-- Окресліть пріоритети у вашій роботі на посаді начальника УДАІ УМВС?
-- У першу чергу -- це  особиста безпека працівника ДАІ. Виконання завдань ціною життя чи каліцтва працівника міліції я не допущу. Інший напрям моєї роботи -- виховання працівників в плані суворого дотримання норм чинного законодавства і культури в роботі. Уже після цього  вимагатимуться показники. Будемо також слідкувати, аби поведінка наших працівників  в побуті була гідною звання працівника міліції.
Створення позитивного іміджу співробітника органів внутрішніх справ загалом та працівника ДАІ зокрема -- одне з першочергових завдань. Водіям байдуже до того, скільки працівник ДАІ  виявив сьогодні правопорушень. Але він обов'язково зауважить, у якому вигляді той “даішник” і чи він розхристаний, або нетверезий... Якщо Іван живе в селі, то всі знають, що він -- працівник ДАІ, і чи він сам приїжджає додому, чи його привозять п’яного... Люди бачать, як він сидить в барі за пляшкою. Я неодмінно з цим  боротимуся.
Навчатимемо також особовий склад новим змінам і доповненням до чинного законодавства. Думаю, що результати нашої роботи з часом буде видно. А найкраще для нас -- це позитивна думка населення, довіра до працівників міліції, і зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод.
ПРО КАДРОВІ ЗМІНИ ТА СПІВПРАЦЮ З ЖУРНАЛІСТАМИ
-- Газета “Відомості міліції” два роки тому започаткувала нову рубрику -- фотографування автомобілів, припаркованих на клумбах, тротуарах та інших громадських місцях. Чи будуть тепер, коли суттєво зросли штрафи за неправильне паркування,  працівники ДАІ допомагати журналістам наводити лад на дорогах і належно карати порушників?
-- Обов’язково! Я вдячний вашій газеті за цю ініціативу, яка сприяє зміцненню правопорядку. Співпрацюватимемо, проводитимемо спільні з журналістами рейди, викриватимемо правопорушників.
-- Які ваші перші враження від Закарпаття?
-- Я справді вражений вашим краєм. Щодо автотранспорту, то тут його майже немає... якщо порівнювати з іншими регіонами держави. Я приїхав до вас з Одеси, так там взагалі проїхати й пройти не можна! Ну, а щодо дисципліни водіїв, то будемо на них впливати передбаченими законом методами. Скажімо, в Ужгороді машини стоять, де не слід, створюючи затори в русі. Може, доведеться переглянути в місті питання організації дорожнього руху.
-- Яка доля  полковника О.Яцканича, за що його зняли з посади? І чи будете робити кадрові зміни в керівництві УДАІ?
-- Я не знімав його з посади і не поінформований щодо причин такого рішення Міністерства. Можливо, вам краще про це запитати у самого Олександра Олександровича? Я вчора з ним спілкувався й надалі це робитиму. Дослуховуватимусь до його порад. Водночас, неодмінно зберу всіх колишніх начальників УДАІ й вислухаю їхні поради, як краще організувати роботу.
Стосовно ж кадрових змін в управлінні, то спершу необхідно вивчити ситуацію. Що я тепер і роблю. Перші висновки мною буде зроблено вже за підсумками дев’яти місяців роботи управління. Усю команду міняти не збираюся, але не виключаю можливість кадрових змін...
Ми зробимо все для того, щоб організація роботи служби поліпшилася. Але за день-два цього не доб’єшся, потрібен час. Загалом я вдячний Олександру Олександровичу за виконану роботу, ми будемо переймати все позитивне, що було в діяльності Державтоінспекції Закарпатської області, вивчатимемо позитивний досвід інших регіонів, в тому числі й зарубіжних країн, впроваджуватимемо його в життя. Думаю, усе це дозволить з часом зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод в області.
“ТЕЛЕФОНУЙТЕ МЕНІ ЦІЛОДОБОВО...”
-- Як ви реагуватимете на критичні виступи у пресі? Скажімо, одна з ужгородських газет нещодавно опублікувала скандальні фото, як працівники ДАІ  у формі... грають у футбол просто на трасі під час виконання службових обов’язків. Яка їхня подальша доля?
-- Мені про цю статтю поки що не відомо. Доручу розібратися, й доповімо журналістам про наслідки. З іншого боку, фотографії теж різними бувають... Я б хотів, аби журналісти бачили в працівнику міліції партнерів з наведення порядку, а не об’єкти для глузувань і вишукування “смажених” фактів. Якщо ж справді  такі випадки затримання чи викриття працівників міліції існуватимуть, то журналісти та громадськість, запевняю вас, будуть про це поінформовані. Ми нічого не приховуватимемо і даватимемо принципову оцінку цьому.
  Я людина відкрита, відверта. Не буду, як партизан, ні від кого ховатися... Завжди ходжу у формі, цивільний одяг, як правило, не одягаю, так що постійно на видноті.  Аби підтвердити  свою доброзичливість та відвертість у взаєминах із журналістами та всіма громадянами, повідомляю номер мого мобільного телефону: 8-067-77-99-000. Будь ласка, звертайтесь, якщо буде потреба. Я не беру слухавку лише тоді, коли перебуваю на нараді, прес-конференції чи якійсь важливій зустрічі.
Краще нехай люди телефонують мені, повідомляючи про якісь неподобства на дорогах чи по службі, аніж турбуватимуть вище начальство, прокурорів, СБУ, внутрішню безпеку... На кожне звернення я обіцяю реагувати, перевіряти інформацію та робити висновки. Але в разі наклепу на  працівників міліції залишаю за собою право теж належно реагувати -- аж до звернення до суду із позовом про захист честі й гідності.
--Міністр пообіцяв в Ужгороді, що буде відновлено стаціонарні пости міліції на дорогах. Але ж проти них виступив сам Президент. Тож як бути?
-- Думаю, ми зробимо певні кроки для вивчення ситуації, в тому числі повернемося й до деяких колишніх методів роботи. Постараємося також закрити відеоспостереженням весь периметр області, зокрема й кордони. Камери будуть встановлені й на найбільш аварійно небезпечних ділянках доріг, аби миттєво реагувати. А щодо спецпостів, то ми люди в погонах і виконуємо рішення керівництва. Якщо ж закриють пости, то, може, відкриють пункти несення служби... Або на постах буде кабінет дільничного інспектора, до якого  заїжджатиме працівник ДАІ... Ми знайдемо законне вирішення цього питання і нормальні форми й методи роботи. Аби було все і законно, і для роботи міліції добре.
“НЕ ВЖИВАЮ СПИРТНИХ НАПОЇВ І НЕ ПАЛЮ...”
-- Цікаво, який ви в неробочий час. Які маєте уподобання, слабкості?..
-- Я одружений, маю багато дітей. Сім’ю перевозити в Ужгород найближчим часом не збираюся. Привезти сім’ю -- це означає обмежити себе у виконанні службових завдань. Моя родина вже звикла до моїх переїздів.
Не палю і взагалі не вживаю спиртних напоїв. Принаймні раз на тиждень ходжу до церкви. Власного автомобіля не маю, користуюся службовим. Взагалі нічого не маю... У мене є лише моє прізвище, діти та болячки... А ще -- бажання працювати.

Теги:

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати