Закарпаття: Куди йдуть гроші за "екологію"?

Отож, економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності, як пояснив начальник держуправління Андрій Погорєлов, є одним з основних напрямків роботи державного управління, а однією з найгостріших проблем — фінансування природоохоронних заходів.
 Інтенсивна робота працівників управління з виявлення підприємств-порушників та індексація нормативів збору за забруднення природи дали останнім часом збільшення кількості платників і, відповідно, збільшення надходжень. Якщо за перше півріччя минулого року до державного фонду ОНПС надійшло 1,7 млн. грн., то за такий же період цього року уже 2,06 млн., тобто на 21% більше. Таке ж зростання і до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища — з 655 тис. грн. до 793. І, відповідно, місцевого, тобто до бюджетів міських, сільських, районних рад — 317 тис. грн. проти минулорічних 262 тис.
Те, що надходить до обласного фонду ОНПС, використовується за рішенням сесії обласної ради. У травні цього року наші депутати проголосували за те, аби на виконання Програми реалізації природоохоронних заходів на цей рік використати більше 1,4 млн. грн. У тому числі 416 тис. грн. мають піти на контейнеризацію хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), від яких очищають наш край. За ці кошти можна буде «затарити» 21 тонну і підрядники уже беруться за роботу.
Загалом мають вивезти на утилізацію за межі області 260 тонн ХЗЗР, 108 уже вивезли торік. Як пояснюють в управлінні, процес контейнеризації йде досить складно, бо нітрати та інша «хімія», яка роками лежала на складах у різних куточках Закарпаття, є і в твердому, і в рідкому стані, отож, за фактом, тобто коли проводиться контейнеризація та зважування, її трохи більше, ніж за початковою, більше «паперовою» інвентаризацією. Звичайно, з проблемою ХЗЗР нам, як й іншим областям, самостійно не впоратися, тому значну частину коштів для цих заходів фінансує Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Хоча і не так вчасно, оперативно і у повному обсязі, як хотілося б. І зараз йдеться, що кошти будуть, але скільки і коли поки не відомо. А відтак, не відомо, чи вдасть у цьому році, як кажуть, остаточно «закрити» це болюче питання.
Серед інших заходів, які на виконання природоохоронної програми затвердило головне фінансове управління обласної адміністрації — завершення розробки проектно-кошторисної документації для спорудження каналізаційно-очисних споруд у Міжгір’ї; завершення будівництва форелерозплідника в Ужанському національному парку; завершення реконструкції музею екології і природокористування в українських Карпатах (на базі Карпатського біосферного заповідника); реконструкція каналізаційно-очисних споруд у Великому Березному. А ще — видання поліграфічної продукції з екологічної тематики, проведення науково-дослідних робіт, видання всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу «Зелені Карпати». Андрій Погорєлов вніс обласній раді пропозицію, аби кошти з фонду використовувались також на озеленення міст і сіл Закарпаття. Поки що очікується відповідь з місць — що і де конкретно хотіли б зробити місцеві громади.
Начальник держуправління  охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області докладніше розповів ще про два дуже цікаві заходи, на які пішли кошти з обласного фонду. Так, на базі «Падіюну» у квітні провели відзначення Всесвітнього дня Землі. У ньому взяли участь діти від… трьох до 17 років! Разом висаджували дерева, проводили різноманітні конкурси. «Захопили» і підготовку до Великодня — всі ужгородці та гості обласного центру на площі Театральній змогли полюбуватися і навіть придбати вишивки, писанки, орігамі, цікаві витвори, зроблені дитячими руками. За кращі роботи школярі отримали подарунки. І вже традиційним стає конкурс дитячих робіт «Збережемо природу Закарпаття». Переможці у своїх школах з’їжджаються в Ужгород, де обирають призерів.  Торік «фінал» співпав зі святом Святого Миколая, отож усі, більше 200 учасників, отримали «солодкі» подарунки, а переможці просто фантастичні призи — цифрові фотоапарати, мобільні телефони.
Ще за кошти обласного фонду ОНПС проводяться і розробка екомережі Закарпаття, щорічні заходи з охорони навколишнього природного середовища із залученням наукових, громадських, навчальних закладів. Зараз планується і створення кабінету екології в «Падіюні», аби діти могли ближче знайомитися з природою, вчилися її оберігати, а екологи могли проводити свої зібрання.
 Важче використовувати кошти, які надходять до так званого місцевого фонду ОНПС. Адже якщо загалом це наче й непогана цифра — за перше півріччя надійшло 317 тис. грн., однак безпосередньо у селах чи районах це може бути від кількох сотень гривень до… навіть двох. Та й ті що є, дуже часто, не один рік накопичуються на рахунках і не використовуються взагалі, або ж використовуються неефективно. Місцеві чиновники,  через незнання або ж іноді через нерозторопність, не поспішають погоджувати як краще використовувати ці гроші з обласним управлінням охорони навколишнього середовища. А бюджетне законодавство містить надто складний і часто недієвий механізм аби сконцентровувати кошти, наприклад, з усього району і використовувати на конкретні і першочергові проблеми чи програми.  
 Не проста ситуація і з державним фондом. За прийнятою системою, кожне обласне управління формує на місцях запити щодо заходів, які треба провести для охорони природи, але кошти, потрібні на це, «не підйомні» для регіону. Закарпаття на цей рік просило Мінприроди посприяти у п’яти напрямках. Найбільше — з двох основних проблем нашого краю — проведення заходів щодо екологічно безпечного зберігання ХЗЗР — 3,5 млн. грн. і комплексу робіт з видалення, знешкодження та захоронення славнозвісного «преміксу» — 8,8 млн. грн. Також управління просило 1,3 млн. грн. на реконструкцію каналізаційно-насосної станції-1 в Ужгороді і ще 580 тис. для таких же робіт на КНС-5. А 385 тис. грн. — на забезпечення функціонування державної системи моніторингу на виконання Україною міжнародних конвенцій та міждержавних угод. Але поки що, з початку року, коштів ще не надійшло… Зазвичай, пояснили нам в управлінні, подібні запити жодного року не фінансуються у повному обсязі. При цьому, нагадаємо, лише за перше півріччя область зібрала до державного фонду ОНПС більше двох мільйонів гривень, тобто загалом за рік їх може бути близько 4 млн.
Хоча, з іншого боку, хоч як потрібні кошти для здійснення природоохоронних заходів, коли вони не надходять, це теж, за логікою, добре, адже означає, що підприємства природу не забруднюють. Бо робити це безкарно наші екологи їм не дозволять.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати