Проблему зі стихійною торгівлею на Закарпатті буде вирішено

 Йшлося насамперед про проблему стихійної торгівлі, факт існування якої завдає збитків як економіці області, так і іміджу краю, а також одночасно є ймовірною загрозою санітарно-епідеміологічній ситуації в краї.
У вересні на Закарпатті знову зафіксовано зростання кількості сіл та селищ, де здійснювалась стихійна торгівля. Загалом у 14 населених пунктах працюють несанкціоновані ринки. Проблемою залишається і діяльність ринків обабіч основних магістралей краю. Вони створюють в першу чергу небезпеку для учасників дорожнього руху. Зокрема це ринки в Розівці, що біля Ужгорода, на автодорозі поблизу Мукачева, Чинадієві, Великій Копані, Грушові, Тересві та Солотвино. 
За результатами перевірок обласної санепідемстанції на 42 відсотках перевірених ринків зафіксовано порушення вимог санітарного та ветеринарного законодавства. До прокуратури передано справи по 10 ринках, які продовжують працювати, незважаючи на винесені постанови про призупинення діяльності. Це ринки міст Ужгород, Хуст, Свалява, селища В. Березний, Іршавського та Хустського районів.
 – Проблеми стихійної торгівлі неодноразово розглядались на нарадах, колегіях, але говорити про остаточне вирішення питання не доводиться. Якщо по звітах ситуація виглядає непогано, то реальний стан справ значно гірший. На багатьох ринках краю стихійна торгівля залишається звичним явищем. Продукти харчування реалізуються інколи безпосередньо на тротуарі, при дорозі. Рейди та перевірки, що проводяться, дають дво-, триденний ефект. Потрібно ставити за основну мету не  лише закривати такі ринки, необхідно в першу чергу створити  належні умови торгівлі, ліквідувати порушення що стосуються санітарно-епідеміологічної ситуації, – вважає голова облдержадміністрації Олег Гаваші.
Приклад більш ніж восьмирічної боротьби за наведення елементарного порудку на ринку міста Хуст навів міський голова Михайло Джанда. За його словами,  порушення на центральному ринку є більш ніж кричущими, але чимало контролюючих служб роками ігнорують цю проблему.
 – На ринку нема водоканалізаційного забезпечення, ширина проходів становить півметра замість необхідних двох, смітники розташовані безпосередньо біля місць торгівлі, майже половина підприємців працюють без відповідних документів. Три прилеглі до ринку вулиці перетворені на місце торгівлі продуктами харчування. За останні сім років міською радою прийнято 11 рішень, якими ми зобов’язуємо відповідні служби навести порядок, але віз і нині там, – констатує Михайло Джанда.
Міський голова наголосив, що наразі в Хусті немає проблем з вільними місцями торгівлі. `Є відверте небажання людей, що „кришують” цей бізнес, навести елементарний порядок на центральному ринку міста`,– вважає Михайло Джанда.
За результатами засідання керівник краю дав доручення начальникам управлінь та відомств до 10 жовтня, коли відбудеться чергова нарада з питань діяльності ринків, розробити реальні заходи, які дозволять ситуацію  по Хустському ринку вивести з глухого кута.
– Системно працюючи, порядок у цій сфері буде наведений, – переконаний Олег Гаваші.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати