Варять в окропі кілька хвилин та подають до столу. Без звичної для нас сметани - в тутешніх крамницях її не знайти. За умовами конкурсу чотири команди — з України та Словаччини — мають рівно годину, щоби зліпити якомога більше вареників з найкращими начинками. Борошно та воду видають організатори, решту — учасники приносять із собою. Через відсутність звичних товарів, киянам доводиться імпровізувати. Замість солодкого сиру беремо солонуватий, окремо готуємо начинки з яблук та бананів — привезли їх з Києва. Публіка насторожі — таких "пирогів" в Словаччині не їли. За годину у київської команди — 90 екзотичних вареників. У рахівців пироги з картоплею та маком. Публіці роздають велику тарілку вареників. Зголоднілі уболівальники розмітають частунок умить. Господарі ледве встигають пригостити сусідів з Рахова.
Журі виніс свій вирок: найкращі вареники наліпили "Жінки зі Свидника". Їхні односельці — радіють: плескають у долоні та піднімають тости. Без чарчини на святі не обійтися — у горах прохолодно, дме вітер. Свидницька корчма не вміщує усіх охочих, тож гості смакують саморобний мед і традиційну сливовицю. За кілька годин, свято завершується. Почесний приз віддали кухарям із закарпатського Рахова.