Проект "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" дійшов і до закарпатських глибинок

За його словами, пленарне засідання відкрили посол Ієн Боуг, голова Представництва Єврокомісії в Україні та пан Френсіс О’Доннелл, постійний координатор системи ООН Україні і постійний представник ПРООН в Україні. Звертаючись до учасників конференції, посол Ієн Боуг коротко виклав мету зустрічі: офіційно розпочати новий проект та обговорити його концепцію й аспекти впровадження у тісній співпраці з національними і місцевими партнерами та міжнародною донорською спільнотою. У цьому зв’язку, наголосив він, ціль конференції – закласти основи успішного місцевого розвитку, заснованого на спільних діях різних зацікавлених сторін: місцевої громади, представників місцевих органів влади, місцевого бізнесу, ЗМІ та ін. Отже, проект передбачає увагу до громади та її потреб, соціальну мобілізацію на принципі спів фінансування у вирішенні нагальних потреб тощо. Це сприятиме, на переконання ініціаторів проекту, зміцненню потенціалу місцевих громад, які матимуть змогу розвивати міцне демократичне суспільство, керувати власними потребами та стати менш залежними від державної підтримки.
     На розширеному засіданні координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради, яке проходило через декілька днів на базі Солочинської сільради, що на Свалявщині, з участю голів райрад, сільських голів нашого краю, Михайло Пригара широко інформував про новаторський для України проект, який впроваджуватиметься у тісній співпраці найважливішим партнером – Єврокомісією, за підтримки Міністерства регіонального розвитку та будівництва та Національного агентства з питань ефективного використання енергетичних ресурсів та багато ін. Проект – амбіційний і з точки зору фінансування – 13 млн.євро, і з точки територіального охоплення – села, селища міського типу та малі міста із чисельністю до 10 тис. мешканців по всій Україні.
     Зрештою, жодна держава не вирішить проблеми місцевих громад без активної підтримки самої громади і це – очевидно. Тим паче, що проект працюватиме у 5 напрямках, які є найбільш вразливими для самоврядних громад України. А саме: вирішення проблем утилізації твердих відходів, забезпечення питної води, надмірного споживання енергоресурсів, облаштування інфраструктури, реконструкція соціальних закладів тощо. Оскільки місцеві громади страждають від недостатнього фінансування та невміння використовувати наявні кошти, то гріх відмовитися від участі в проекті.
Партнери…
     21 березня 2008 року керівництво області в рамках регіонального семінару–представлення проекту „Місцевий розвиток, орієнтований на громаду“ підписало тристоронню Угоду про партнерство між обласною держадміністрацією, облрадою та Програмою розвитку ООН. Під час семінару Проект та його план було представлено головам усіх райдержадміністрацій та райрад області, повпредам неурядових організацій. Крім того, керівник проекту оголосив про початок конкурсного відбору районів області для участі у ньому.
     Із 12 представлених районами проектів на селекторній нараді, яка відбулася 22 липня ц.р., з участю старшого менеджера Програми розвитку ООН в Україні Оксани Реліги, спеціаліста з розвитку громад Югеша Прадхананга, заступника голови ОДА Володимира Гоблика, заступника голови облради Василя Брензовича, координатора проекту від ОДА Людмили Грицак, асистентів обласного підрозділу впровадження проекту Любові Павлович і Олександра Коваля та столичних речників проекту й було відібрано 8 районів: Рахівський, Тячівський, Міжгірський, В.Березнянський, Перечинській, Свалявський, Воловецький та Берегівський. Серед віднесених до резерву опинилися Іршавський, Хустський, Мукачівський і Ужгородський райони.
     Цими днями в облдержадміністрації відбулася нарада з очільниками районів–переможців з питання відбору сільрад, які братимуть участь у проекті, яка завершилася підписанням протоколу намірів.
     – Кожен район може претендувати на 50 тисяч дол. США, які підуть на потреби 5 громад району, – розповів начальник Головного управління економіки ОДА Віктор Погорєлов. – При цьому 50 відсотків коштів повинні вишукати спільно райрада, сільради і громади. Із них громада повинна винайти 5 відсотків готівкою. Але важливо, як на мене, ще одне: так близько до сільських рад та їхніх громад ще не опускались проекти. Сьогодні дуже важливо сформувати у людей думку про те, що вони самі можуть змінити своє село чи селище та життя в ньому, накреслити близьку перспективу, згуртувати актив села з числа тих, хто хоче змін на краще по–справжньому.
     Це, направду, шанс для самоврядних громад, які повинні сьогодні відібрати об’єкти, що найбільш потребують уваги. Приміром, на Великоберезнянщині, як розповіла депутат облради, голова райдержадміністрації Мирослава Каламуняк, у число переможців потрапили Ужоцька, Стужицька, Вишківська, Забрідська та Стричавська сільради, Костринську – віднесено до резерву. Так от, кожна з громад згаданих районів має свої плани. Ужанська планує збудувати водогін, Стужицька – ФАП, Вишанська – дорогу, Забрідська – освітлення вулиць, Стричавська – дитсадочок.
     – Цінність проекту у тому, – ділиться думками Мирослава Михайлівна, – що кошти виділяються лише активним громадам, які, не сидять, склавши руки, мовляв, най влада зробить, а самі включаються в роботу, ініціюють і сприяють вирішенню проблем, переймаються ходом ведення робіт тощо. До речі, наші громади вже набули чималий досвід, беручи участь у проведенні газифікації своїх самоврядних територій, під час яких вони і кошти вкладали, і роботу будівельників контролювали, і з влади питали. Сьогодні у такий спосіб є можливість облаштовувати ФАПи, дороги, школи та інші важливі соціальні об’єкти. Словом, проект – потрібен, він несе в собі європейські цінності і стандарти життя і, що не менш важливо, він , я переконана, змінить ментальність місцевих громад. Вони почуватимуться самодостатніми, впевненими, і робитимуть усе для того, аби мати гідні умови побуту та праці, високоякісні комунальні та побутові послуги.
     Усе це, зрештою, передбачено Європейською конвенцією прав людини. То ж, не виключено, що згодом наші самоврядні громади напишуть своєрідний Кодекс активної та прозорої співпраці з владою, що самі шукатимуть донорських коштів для свого розвитку. Але це буде пізніше.
Не чекати, а діяти
     А тим часом влада разом і з представниками проекту докладають максимум зусиль, аби допомогти громадам зробити в цьому напрямку перші чи не найскладніші кроки. Попереду – чимале поле діяльності, окремі питання ще слід з’ясувати. Одне з них з боку представників районів – учасників у ході проведення конкурсу та підписання відповідних угод лунало чи не найчастіше: де акумулюватимуться усі зібрані кошти? Професійну і вичерпну відповідь надала асистент Закарпатського обласного підрозділу впровадження проекту Любов Павлович, зазначивши, що всі кошти перебуватимуть на рахунках громадських об’єднань, які, до речі, ще також належить створити.
     – Ці об’єднання, – казала пані Люба, – створюватимуться не тільки під згаданий донорський проект, а й для усіх наступних, які громади зможуть залучити.
     У цілому новостворені громадські об’єднання ( можуть бути й депутатські – авт.) представлятимуть інтереси громади, її думку, залучатимуть кошти інших міжнародних донорів. У рамках проекту досвідчені фахівці проводити відповідні навчання, стажування і т.д.
     – На Закарпатті це – не перша донорська ластівка, направлена назустріч самоврядним громадам. Я впевнений, що за нею будуть й інші. Адже досвід, скажімо, Чернігівської обласної ради, Новоград–Волинської міської держадміністрації показує, що основа співфінансування – потужній інструмент зміцнення потенціалу місцевих громад, – підсумовує заступник голови облради Василь Брензович і додає: – Між іншим, нашим громадам, як початківцям у цій справі, було б доречно вивчити досвід міста Новоград–Волинський, яке неодноразово вигравало гранти Посольства Норвегії, Японії, Фонду братів Кличків, компанії „Кока–Кола“ та ПРООН.
     Це - реально. Адже у рамках ділового партнерства і співробітництва голови обласних рад Волинської та Закарпатської областей підписали Рамкову угоду про торговельно–економічне, науково–технічне та культурне співробітництво, відповідно до якої сторони створюватимуть сприятливі умови для розвитку спільної діяльності підприємницьких структур, включаючи заохочення, підтримку і захист інвестиційних та організацію нових робочих місць тощо.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати