Закарпаття: У Руському Селі проявила норов Стара Ріка

Однак  земляний насип на цей раз не витримав - бурхливі води швидко розмили дамбу і хлинули Старою Рікою. А вона  виявилася захаращеною, зароснутою верболозом. Утворилися затори. Нечекана каламутна вода пішла  „гуляти”  вулицями. Спочатку затопила ферму, потім вулиці Шкільну, Пушкіна, Новака, Б.Хмельницького, Карпатську, Коцюбинського. Словом 460 дворогосподарств села опинилися у воді. Жах полягав у тому, що рівень води піднімався досить швидко і ніхто не знав, скільки тої води прибуде.  Кажуть, місцями була до колін, десь до метра, але більше не прибувала.
-  Пошкоджень будинків немає, але всі пивниці залило водою і  занесло намулом, мало хто зумів щось відкладене з продуктів на зиму врятувати, - розповідає мешканка села, головний бухгалтер Тячівського районного центру зайнятості Ганна Цонинець, яка теж постраждала від повені. – Прикрість в тому , що через кілька днів все стало так, ніби й повені не було. Залишилася лише грязюка в підвалах  та купи всякого мотлоху в Старій Ріці.
- Саме в руслі ріки розпочалися оплачувані громадські роботи, які виконують безробітні з Руського Поля, - підключається до розмови директор центру зайнятості Іван Ковач. – Прорвану дамбу „латають” відповідні організації, а от наші клієнти, на прохання сільського голови, очищають Стару Ріку від сміття та вирізують лозу. У Тячівському районі 27 населених пунктів входять у число тих, що постраждали від повені. На засіданні колегії райдержадміністрації, на якій розглядалося питання про організацію громадських робіт на очищуванні русел річок і потічків, я запрошував голів сільських рад укладати договори з центром зайнятості. Більшість з них так і поступили.
Разом з Іваном Ковачем  ми побували в Руському Полі. Він привіз для робітників рукавиці,  мило, пластикові мішки для сміття.
І дійсно, в річці, яка наробила людям біди, тепер уже й води немає, вистачає лише всякого бруду та вербових кущів, що останніми роками щедро розрослися.  Озброївшись лопатами, сокирами, граблями, садовими ножицями, безробітні збирають це сміття, вирізують верболіз. А це – Олена Мацола, Марія Бобрушко, Світлана Петейчук,  Іван Ряба , Наталія Патяник.
- Голова сільської радиВасиль Мирявець час від часу до нас приходить не  лише контролювати, а й цікавиться, чи не виникають проблеми, - каже Марія Бобрушко.
Іван Ковач запевнив жінок, що їх сумлінна праця буде гідно оплачена.
Малий Дубовець стане охайним
Наступне ознайомлення з ходом громадських робіт на Тячівщині відбулося селищі Дубове. Тут річка Тересва великої шкоди не наробила. Непокірність проявили потічки із зворів. У 2001 році  під час повені гірський потік Нижній Дубовець, що впадає в Тересву розмив у селищі вулиці. Тоді силами безробітних, залучених на ліквідацію наслідків стихії, були укріплені береги цього потічка. Люди сумлінно поставилися до облаштування берегів, - каже заступник директора Тячівського районного центру зайнятості Іван Носа. – Сьогодні приємно відзначити, що зведені тоді дідівським методом укріплення витримали. Але завдав клопоту потічок, у якому влітку і води немає. Це - Верхній Дубовець.  Від злив у горах він так наповнився, що зносив все, навіть каміння, розмив грунтовий шлях. До речі, в Калинах (сусіднє село) гірські потічки теж такої біди наробили. І там організовано оплачувані громадські роботи. Голови й інших сіл бажають укласти із службою зайнятості угоди про організацію громадських робіт силами безробітних на очистці русел річок та потічків.
 Разом із відповідальним за проведення громадських робіт від Дубівської селищної ради Петром Куцином ми побували на місці. Правда, потічка тут уже немає, залишилися лише сліди діяльності водного потоку – вимиті ями, купи глини і каменю, всіляке гілячча. Тут теж трудяться безробітні жінки, мешканки Дубового: Ганна Магула, Марія Декет, Василина Сойма, Ганна Дурунда, Ганна Мезей.
-   Нам не звикати до такої роботи. Стараємося. Обіцяли, що крім оплати за роботу ще й премію дадуть, - говорить одна з них.
 Чому на громадських роботах зайняті переважно жінки? Іван Носа каже, що чоловіки, як правило,  влітку на заробітках за межами області. Повернуться з грошима через місяць-два, а в сім’ях додатковий заробіток сьогодні не завадить.
А на тому боці...
Присілок Лісковий відноситься  до Нижньобистрянської сільської ради, що на Хустщині. Від села відірваний річкою Ріка. Є через неї непоганий підвісний міст, можна підводою проїхати, навіть, кажуть, сміливці на легкових машинах проїжджають.  Свого часу жителі присілка обробляли землю поблизу річки – намул урожайний, вода поряд. Але в 1998 році  під час повені Ріка вийшла з берегів, змила шар грунту, повимивала на сотинах котловани до 2 метрів завглибшки. І селяни перестали висаджувати городину, використовували землю, де було можливо, під сінокоси. Частина території густо заросла вербами.  Цього року в серпні вже й отаву треба було косити, Але знову непередбачувана повінь - Ріка подолала невисокий берег (з боку Ліскового дамби немає) і затопила сінокоси. З присілку до села через підвісний міст кілька днів добратися не було можливості. Тепер Ріка  в своєму руслі , Але вириті свого часу в грунті урвища вона з 23 до 27 липня утрамбувала усім, що лише плило. Розбирати ці завали і доручили безробітним, які на обліку в Хустському РМЦЗ.
Ми відвідали  цю зону лиха разом з директором центру зайнятості Миколою Тимчиком. Картина не втішна. Купи мокрої деревини, безліч пластикових пляшок з-під води та пива, всякий господарський непотріб. Навколо їдкий дим, бо все це спалюється. Часом чути вибухи -  це розриваються від вогню під намулом використані десь у верхніх селах і знесені сюди герметичні балончики для косметики. Не всі роботи жінкам під силу, тому  деяким з них прийшли допомагати чоловіки. Знайомимося -  Марія Мельник, Марія Шемет, Ольга Олашин, Марія Росоха, Ольга Вовчок, Надія Тегза, Марина Микула. Вони різного віку, але працюють злагоджено і завзято.
 - Не легко доводиться, але працюємо,  бо гроші потрібні, - говорить чи не наймолодша серед працівників Марія Шемет. - Дуже нас обурює, коли, розгрібаючи ці завали, натикаємося на дохлих тварин. Невже не можна  було їх закопати?! Чому ми такі? Чому не поважаємо тих, хто за течією живе нижче, кидаємо все, мовляв, вода понесе. А  пластмасові пляшки – то жах скільки їх!
На зарінку є ще кілька великих ям, наповнених деревиною і всіляким сміттям.  Отож громадські роботи тут триватимуть довго.
Побували ми і в сусідньому селі  Березово.  Тут до громадських робіт залучено 15 безробітних. Сільський голова Ірина Біляк знайша для них чималий фронт роботи – обрізати гілки дерев, що виросли обабіч  Потока. А це довжиною понад кілометр. У ходу граблі і сокири. Після того, як почистять береги,  Потук поглиблять і розширять бульдозером.
- Розбирають завали, вирізують кущі, очищають русла потоків не тільки у цих селах, - говорить  Микола Тимчик. – Повінь завдала різного масштабу шкоди на території 12 сільських рад  району. З усіма сільрадами центр зайнятості уклав договори на організацію оплачуваних громадських робіт з числа безробітних. У цілому, як і передбачено рішенням РДА, до цієї роботи залучено понад 100 осіб.
Микола Іванович відзначає голів сільських рад, де добре організовано громадські роботи. Зокрема, в Копашневі (Володимир Молнар), в Горінчеві (Юрій Горват), в Монастирці (Олена Конопацька).
На жаль,  не всі сільські голови бажають організовувати людей для очистки від сміття та кущів русел річок. У Тячівський районний центр зайнятості, наприклад, від одного з  сільських голів надійшов лист такого змісту „ На території села об’єкти, які потерпіли від стихійного лиха і на яких можна організовувати ОГР – відсутні”. У центрі зайнятості нам кажуть, що на території всіх сіл річки і потічки захаращені, заросли чагарником. Причина пасивності голів криється в небажанні організовувати громадські роботи. Треба ж визначати обсяги та контролювати хід цих робіт, оформляти документи на оплату праці. А це зайвий клопіт, відповідальність.  Легше відписатися. Правда таких небагато. Сільські голови, з якими довелося зустрічатися, прагнуть використати можливість -  за допомоги безробітних зробити акуратними шляхи вулиці сіл, мешканці яких обрали їх на ці посади.До того ж стануть безпечними під час стихії річки і потоки, що протікають через населені пункти.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати