Ужгородському паркувальнику "клієнти" зламали два ребра (ВІДЕО)

Після того, як під час складання акта у вівторок був жорстоко побитий паркувальник ( йому зламано два ребра, тілесні ушкодження завдав один з керівників міських диско-клубів) виконавчий директор фірми “Мед Парк Україна” Валерій Штракс звернувся за захистом до Закарпатського УСБУ. Як прокоментував ситуацію Валерій Штракс, труднощі почалися, коли півтора місяця тому почали блокувати колеса автомобілів, припаркованих у недозволених місяцях, без оплати за паркування. Населення міста переважно з розумінням ставиться до роботи паркувальників, а ось коли блокуються автомобілі когось з чиновників, на голови контролерів починають сипатися погрози на кшталт: “ми вас посадимо до “обез’яника”, “заглушимо , закриємо, пересадимо”. З якої „контори” ці державні мужі, здогадатися не важко. Як відомо, цей жаргон часто вживаний в прокуратурі, міліції та інших силових відомствах.
Працівники паркувальної фірми— переважно молоді хлопці — потерпають від психологічних знущань і принижень, вони у цьому місті виросли і їм страшно суперечити знахабнілому чиновникові. “ Ваші чиновники живуть у комунізмі, — констатує п. Штракс, — вони хочуть усе мати безкоштовно, на дурняка. Як тільки ми когось блокуємо, на нас починають писати скарги, посилати перевірки і нам доводиться відписуватися. Але чого мають страждати люди, які просто виконують свою роботу? Почалося побиття наших людей: 9 вересня під час розблокування автомобіля молодому хлопцеві було зламано два ребра. Факт побиття був частково зафіксований на мобільний телефон”.

Запис нападу на паркувальника зроблений мобільним телефоном

Як з’ясувалося, коли потерпілий звернувся за допомогою до обласної лікарні, лікарка прореагувала так: “Яка ще допомога?! Ви нам колеса блокуєте, а ми вам маємо допомогу надавати?”
Через психологічний тиск контролери йдуть з роботи і наразі є щонайменше 8 вільних ставок, повідомив Валерій Штракс. “Ми створили нові робочі місця з мінімальною зарплатнею в еквіваленті 300 доларів, а оскільки коштів ще не вистачає на перекриття зарплати, привозимо їх з Ізраїлю,— каже Валерій Штракс. — Але у мене такі відчуття, що робиться все можливе, аби наші інвестиції з міста пішли. Я — іноземець, за мною іноземна компанія. Ми боїмося. Я вже боюся їхати в Україну. ”

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати