Ганну Кочеткову з Малого Раковця на Іршавщині не пускали з дітьми в Україну

Росіянка Ганна Кочеткова купає сина Олексія та доньку Марію у надувному басейні.

Росіянка Ганна Кочеткова купає сина Олексія та доньку Марію у надувному басейні на подвір’ї своїх батьків у Селі Малий Раковець Іршавського району на Закарпатті
— Куда прешь с детьми? Какая Украина? Назад! — Ганна розповідає, якими словами російські митники не пускали її на батьківщину у червні. — А в мене всі документи були в порядку.
— Мама, а я хочу гратися з машинками на східцях, — підбігає до Ганни світловолосий Олексій.
— Добре, лише не сідай на студеноє. Постели собі покрівчик, — каже жінка синові.
Говорить, що Олексій до літа розмовляв лише російською:
— У селі за два місяці перевчився по-українськи. Чоловік спочатку сердився, а потім змирився.
Із Костянтином Кочетковим Ганна познайомилася 2001-го.
— Костя приїхав відпочити до брата Сергія в Мукачеве. Попросив знайти йому роботящу дівчину, — відкидає волосся з чола. — Коли побачила чоловіка, то подумала, що давно знаю його. Він схожий на мого молодшого брата Петра. Їх навіть сусіди часом плутають. Поїхали разом жарити шашлики на природу. Виявилося, що Костя років 12 тому був у нашому селі. Згадала, що бачила його біля потічка, коли купався з хлопцями.
За рік вирішили побратися. Весілля довелося відкласти до 2003-го — в обласному РАЦСі не приймали заяву.
— Сказали, що Костя мусить пред’явити закордонний паспорт і довідку про вільний сімейний стан, — каже Ганна. — Потім заявили, що паспорта не треба, а довідка неправильна. Чоловік поїхав у Росію за новим документом. Відтак його ще треба було перевести українською й завірити в нотаріуса. Нас ганяли як собак, доки дали дозвіл. Потім у селі говорили, що в мене дуже крутий чоловік, бо розписують аж у райцентрі.
Після весілля поїхали в Росію. На кордоні Ганну затримали.
— Сказали, що мій паспорт недійсний, — згадує жінка. — Довелося ”підмазати” грошима.
Кочеткова ще до одруження почала оформляти документи на постійне місце проживання в Росії.
— Щоби виписатися з рідного села, зібрала з десяток довідок і влетіла в добру копійку — доларів 300. У районному овірі сказали, що документи підготують за три місяці, — продовжує жінка. — А тоді кажуть: треба принести нові довідки з податкової та міліції, бо ті вже застаріли. Разів п’ять приходила, доки отримала документи. І в Росії таке саме — черги, блати, хабарі.
У Губкіні всі документи переклали російською й завірили в нотаріуса.
— Чергу в овір займала о четвертій ранку. На прийом потрапляла по обіді, — розповідає. — Була на сьомому місяці вагітності, але ніхто на це уваги не звертав. Вид на проживання дали через вісім місяців. Паспорт отримала ще через півроку. Громадянкою Росії стала за три роки. Дві тисячі доларів пустила на це.
Із декретної відпустки вийшла за 1,5 року. Пішла влаштовуватися на швейну фабрику.
— Мого диплому не визнали. ”А какой толк с твоих корочек? Тебе подойдет любая работа — как уборщицы, так и дворника”, — казали. Стала на облік у Центр зайнятості, отримувала допомоги по безробіттю 700 рублів (майже 135 грн. — ”ГПУ”). Потім влаштувалася прибиральницею в дитячій стоматологічній поліклініці. Знайомі чоловіка допомогли.
Три роки знімали кімнату в сімейному гуртожитку. 2006-го купили однокімнатну ”малосімейку” за 450 тис. рублів (майже 86,5 тис. грн). Половину суми взяли кредит у банку.
— Мамо, идем купаться. Водичка уже нагрелась, — тягне за руку Олексій. Жінка роздягає дітей і купає в надувному басейні в саду.
1979, 12 червня — Ганна Грицищук народилася в с. Малий Раковець Іршавського р-ну на Закарпатті
1998 — закінчила Хустське швейне училище
2001 — познайомилася з Костянтином Кочетковим, старшим на чотири роки
2003, 5 серпня — вийшла заміж, виїхала з чоловіком до міста Губкін Бєлгородської обл., Росія
2004, 21 вересня — народився син Олексій
2006 — узяли кредит на квартиру, отримала громадянство Російської Федерації
2007, 5 березня — народилася донька Марія

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати