Закарпаття: Два роки без архімандрита Вассіана (Поп)

Архімандрит Вассіан (в миру Поп Василь Михайлович) народився 4 жовтня 1954 р. в с. Драгово Хустського району. Після закінчення середньої школи у рідному селі продовжив навчання у ПТУ №4 в м. Хуст, де навчався у 1971-1975 рр. за спеціальністю закрійника верхнього чоловічого одягу. У 1975-1977 рр. служив у лавах радянської армії. Після військової служби працював у драгівському будинку побуту. У 1978 р. вступив у Московську Духовну семінарію, але через деякий час змушений взяти академвідпустку в зв’язку з хворобою матері та перейти на заочне відділення. У 1984 р. перевівся на навчання у Почаївську Духовну семінарію і став послушником Свято-Успенської Лаври. У 1985 р. був зарахований до числа братії. У 1986 р. від намісника Лаври єпископа Якова (Панчук) прийняв постриг в мантію з іменем Вассіан. При монастирі ніс послух келійника при настоятелі. Цього ж року, на свято Успіння Божої Матері, рукоположений в сан ієродиякона. На запрошення єпископа Євфимія (Шутак) переведений із Почаївської Лаври у Свято-Миколаївський чоловічий монастир с. Іза-Карпутлаш Хустського району. На свято Воздвиження Чесного Хреста у 1992 р. рукоположений у сан ієромонаха. У 1993 р. призначений духівником та благочинним монастиря, а в 1994 р. возведений у сан ігумена. У серпні 1995 - березні 2000 рр. – був настоятелем Свято-Георгієвського чоловічого монастиря в с. Криве Тячівського району. У 1997 р. єпископ Агапіт (Бевцик) висвятив о. Вассіана в архімандрити. З березня 2000 р. і до своєї смерті очолював Свято-Миколаївський чоловічий монастир с. Іза-Карпутлаш.
За праведне та благочестиве життя, що було гідним наслідування для кожного християнина Бог нагородив архімандрита Вассіана чудодійним даром зцілення. До нього за допомогою зверталися вірники не лише з Закарпаття, а із-за меж області та держави. Він ніколи нікому не відмовляв у молитві, був добрим товаришем, хорошим порадником та наставником для чернечої братії і православних вірників.
Людиною з великої літери залишиться архімандрит Вассіан у пам’яті вдячних нащадків, усіх, хто його знав, хто мав щастя з ним спілкуватися і працювати. Хай йому рідна земля буде пухом.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати