Закарпаття: Губителі природи під ширмою інвесторів

Діти та жителі навколишніх вулиць зібралися поруч на горі, дехто забрався на дах для того, щоб побачити, що твориться на території та на роботу працівників МНС. До речі, останні, на наш погляд, працювали добросовісно та професійно. Напевно, пожежа носила не рядовий статус, якщо на допомогу з Ужгорода було направлено декілька пожежних автомашин.
Жителі навколишніх вулиць вже давно скаржаться на те, що на цьому підприємстві постійно спалюють деревинні відходи виробництва, говорять, що ночами нічим тут дихати, а тирсу вивозять і складують поруч, утворивши гори висотою по п’ять, шість метрів на території біля гектара землі. Два місяці тому, перевіряючи таку інформацію, нам вдалося сфотографувати неодноразові факти спалювання відходів прямо на території "європейського" підприємства. Також переконалися, що складування тирси біля "Словака", так місцеві мешканці називають власника ТОВ "Самвер", наносить не абияку шкоду оточуючому довкіллю, навіть після несильного дощу тут відчувається запах оцтової кислоти, а з труби, яку "дбайливо" закопав "Словак" на території, де знаходиться тирса, тече чорна густа речовина. Люди скаржаться, що раніше могли напувати худобу в цьому потічку та прати білизну, а тепер навіть качки покупатися йдуть вище штучної притоки, якою є "чорна" труба. При значних опадах з території, на якій гниє тирса, на повну трубу діаметром п’ятдесят сантиметрів валить речовина, подібна до нафти. Вітром тирса розноситься по людських садибах і потрапляє навіть до хат, проте жодної реакції з боку земельної інспекції та екологічних служб щодо незаконного накопичення відходів та нецільового використання земельної ділянки.
На території, за декілька метрів від місця, де виникла пожежа, знаходяться три металеві чани, повні попелу. Це залишки відходів деревини, яка спалюється просто на бетонній площадці біля цеху, так проходить щоденна "по-європейськи" "цивілізована" утилізація відходів. Знервований директор вириває в мене фотоапарат і кричить, що це приватна територія, на якій знімати заборонено. Я його можу зрозуміти, "бос" в цей час відсутній, і за інформацію, яка вийде із місця пожежі, він несе відповідальність. Після цього невеличкого інциденту працівники міліції також забороняють проводити мені фотозйомку, посилаючись на те, що це є приватна територія. І в мене це навіть не викликає подиву, тому що в Перечині вже давно міліція виконує накази очільника району і залежна від бізнесових структур. Зрозуміло, власникам є що приховувати від людського ока, тим більше від страхової компанії, екологічних та санітарно-епідеміологічних служб.
Спілкуючись із жителями навколишніх вулиць, які спостерігали за пожежею, розумієш, як їм в’ївся в печінки, як вони кажуть, такий інвестор. Просячи від Господа Бога прощення, вони говорять, що це покарання за розрите кладовище, яке знаходиться всього в декількох метрах від підприємства і яке "Словак" перетворив на кар’єр, за те, що у Великодню п’ятницю важка техніка, якою навіть в такий день вивозили з кладовища глину, не давала спокою похованим тут перечинцям. Деякі чоловіки згадують, як "Словак" відібрав у них дорогу, якою добиралися до своїх земельних ділянок, пообіцявши побудувати поряд нову. Важкі спогади і в бабусі, яка каже, що "Словак" у неї видурив декілька років тому її пай розміром 70 сотин за 250 доларів і переоформив на когось зі своїх працівників. Люди уже не вірять, що з цим мільйонером в Україні хтось наведе порядок, значні кошти, зароблені на наших природних ресурсах, дають йому змогу "домовитися", тому і пропонують збирати підписи та звертатися в Європейський Союз та Словацьке Генеральне консульство, щоб забрали від них такого інвестора.
Зі свого боку можу нагадати, як Перечинська райдержадміністрація постійно хвалить цього підприємця, в свій час на сторінках районної газети нас переконували, що "Словак" робить для Перечина європейський пляж, коли сотнями тисяч кубометрів гравію вивозив з річки Уж, потім голова адміністрації гарантував, що Штефан будує в Перечині європейське кладовище, тепер перечинці мають можливість особисто переконатися в цих "європейських" "зразкових" об’єктах. Земля, на якій розташоване підприємство ТОВ "Самвер", використовується для виробництва без зміни цільового призначення і без сплати відповідних витрат, адже раніше на цьому місці була ферма і, відповідно, земля відносилася до статусу сільськогосподарського виробництва. Територія, на якій зберігається тирса, взагалі використовується "Словаком" за фіктивним договором, обидві земельні ділянки є власністю міста. Незважаючи на протести перечинців проти виділення без попереднього обговорення на громадських слуханнях земельних ділянок, цього року "Словаку" виділено ще біля гектара землі, а його заступнику – два з половиною, як зазначено в рішенні – для розширення виробництва та для фермерського господарства, напевно, вже нікуди складувати відходи. Деякі працівники відкрито говорять про те, що на цю пилораму звозиться нелегально зрізаний ліс, в основному дуб, не лише із Закарпатської області, але й з усієї України.
Більш стримані спостерігачі за пожежею, хитаючи головами, неодноразово повторяли, що Бог з палицею не приходить бити, а мені пригадується ще один інцидент із Штефаном, коли той, стоячи на могилі, з нівеліром кричав нам: "Ви українські глупаці, не в’єтє, чо робітє", це так він учив наш народ, як ми маємо хоронити своїх рідних. Пан Штефан зробив "Хресну дорогу" з метою перенести кладовище на найвищу гору Перечина та з метою реалізації викопаного там каменю. Це ще раз доказує те, що не лише живих, але і померлих перечинців він збирався загнати на перечинськи голгофу, і за це ми мали йому присвоїти звання Почесного громадянина міста. Старше покоління перечинців його називає окупантом.

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати