Закарпаття: Зустріти козулю, можливо, зможуть уже наші діти...

За порівняльним аналізом Мінприроди України наша область посіла 6 місце за кількістю об’єктів природно-заповідного фонду, 8 місце за їх площею, 5 — за співвідношенням площі цих територій до загальної площі краю.
У середині 50-х в одному Рахівському районі рубали стільки, як нині по всій області
До того ж, це результат останніх років, тобто планомірної, системної роботи щодо збільшення природно-заповідних територій, створення нових об’єктів, поліпшення господарювання в діючих. І займаються збереженням розмаїття природи не лише екологи, а спеціалісти різних відомств – і водники, і лісівники, і навіть правоохоронці.
Як розповів «СЗ «Паланок» начальник обласного управління охорони навколишнього природного середовища Андрій Погорєлов, Карпатська гірська система, поряд з Альпами та Балканами, характеризується найбільшою біологічною різноманітністю на Європейському континенті. В українській частині Карпат інтенсивне природокористування розпочалося пізніше, ніж у Західних Карпатах. Саме тому ми і можемо похвалитися визнаними ЮНЕСКО унікальними пралісами. Ще наприкінці XIX і австро-угорські, і чеські науковці почали говорити про необхідність збереження того, що створила природа. Створення першого резервату, а це була «Стужиця», датується 1912 роком. 
Проте у радянські часи до українських Карпат підходили вкрай споживацьки, якщо не казати варварськи: наприклад, якщо у 1946 році фактично заготовляли 916 тис.куб.м, то у 1955 вже 3 млн.410 тис., що склало, навіть до розрахункової лісосіки, 184%, у 1960 — 2млн. 241 тис. або 132%. Це мотивувалося потребами відбудови повоєнного народного господарства СРСР, але саме тоді лісистість Карпат зменшилася майже на третину.
Закарпаття попереду всієї Європи
З 1994 року площа природно-заповідного фонду в Україні збільшилася майже вдвічі. Сьогодні до його складу входять більш як 7 тисяч територій і об’єктів загальною площею майже 2,8 млн. гектарів. Це майже  4,7 % території країни, а загальноєвропейські норми передбачають розмір таких площ не менше 10 відсотків. Закарпаття ж уже «перегнало» європейських сусідів — наш природно-заповідний фонд за площею має 159604,3 га, або  12,7% від території області. Проте фахівці переконані, що його треба збільшувати, розширювати, і для цього є всі наукові підгрунтя.
Розвиток природно-заповідної справи як один з пріоритетів майбутнього соціально-економічного розвитку краю передбачений у рішенні обласної ради від 12 січня 2006 року № 695 `Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки”.
Зокрема, передбачено розширення діючих об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення – Карпатського біосферного заповідника (10,0 тис.га), НПП “Синевир” (3,0 тис.га) та Ужанського НПП (10,0 тис.га). За кошти обласного фонду ОНПС торік. підготовлено попереднє наукове обґрунтування на створення НПП “Ждимир” (НПП “Боржави”) на площі 6,1 тис.га.
А 10 липня цього року Президент України підписав Указ № 633 “Про впорядкування території гори Говерла та встановлення пам’ятного знака на її вершині”, відповідно до якого заплановано розширення території Карпатського біосферного заповідника у районі найвищої вершини України.
Дійсно кипить робота і зі створення природно-заповідних об’єктів місцевого значення. У минулому році завершено збір матеріалів на створення НПП “Зачарований край” на площі 6,1 тис. га, на стадії розроблення, підготовки документів регіональний ландшафтний парк „Притисянський” — унікальний охоронний комплекс, до якого ввійдуть і лісові, і сільськогосподарські угіддя, і заплави всіх річок та потічків, які впадають в Тису. Його території за координації держу правління в Ужгородському, Берегівському та Виноградівському районах погоджено із землекористувачами та сільськими, селищними і міськими радами.
Підготовлено наукові обґрунтування на створення ботанічних заказників місцевого значення “Ардов” на площі 9 га, “Сілаш” (“Кезеш”) на площі 75,5 га та “Косоньська гора” на площі 9 га, всього загальною площею 109,5 га без вилучення з лісфонду філіалу “Береговодержспецлісгосп” ГДСЛАП “Закарпатагроліс”.
Але впорядкування, зокрема, встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, потребують і давно існуючі об’єкти. На Закарпатті, на кінець липня, за рейтинговою таблицею Мінприроди встановлено в натурі межі 98,61% об’єктів загальнодержавного значення, а загалом — 445 об’єктів загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 124545,2 га. Результатом цього стало розширення рішенням сесії обласної ради від 25 липня площі місцевих парків на 29 га, зокрема і Боздоського в Ужгороді. За рейтинговим показником Мінприроди України за цим показником область займає 2 місце.
Поряд з пралісами перспективу мають і Закарпатські водно-болотні угіддя. Нині у нас на обліку понад 500 га таких територій. З них Озеро “Синевир”( 29,0 га) у складі національного природного парку “Синевир”  – віднесено за рішенням бюро Рамсарської конвенції до системи водно-болотних угідь міжнародного значення.
Зникаючих видів і у нас набереться на крайову Червону книгу
Опікуються наші екологи й окремими видами рослин і тварин. Виявляється, навіть на, здавалося б, благополучному Закарпатті треба вже створювати свою Червону книгу. На виконання Закону України “Про рослинний світ” під координацією держуправління науковці УжНУ підготували список рідкісних та зникаючих видів рослин та рослинних угрупувань нашого краю, що не занесені до Червоної книги України. Це 41 рослинне угрупування, 577 видів судинних рослин, 259 видів фауни, 126 видів птахів, 52 види ссавців, 11 видів грибів... Фахівці, які протягом 15 років збирали інформацію щодо цих видів, вивчали їх, працюють над розшифруванням латинських назв цих тварин, рослин, птахів тощо, аби привести все це до міжнародних норм. Триває робота й над упорядкуванням фотографічного матеріалу.
Ще торік працівники управління охорони навколишнього природного середовища внесли пропозиції до проекту Загальнодержавної цільової екологічної програми збереження та відтворення біорізноманіття України на 2008-2025 роки в частині розроблення заходів зі збереження популяції бурого ведмедя у Карпатському регіоні, а також щодо лосося дунайського у басейні Тиси.
Бог дав нам можливість жити у чудовому краї, до якого з інших куточків України і з усього світу із задоволенням приїздять гості, туристи, відпочивальники  і добре, що вже на рівні і місцевої влади, і певною мірою держави є розуміння, що все це треба зберегти, врятувати, а подекуди і примножити для наступних поколінь. Один із шляхів — створення заповідних об’єктів. Може тоді ми зможемо, навіть проїжджаючи на своїх авто попри ліси, хоч колись сказати дітям: «Дивись, он козуля, білочка!...»

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати