Євросоюз не хоче українського сміття

Повінь на Закарпатті. 29 липня 2008 р.

Чимало потічків та річок у Закарпатті мають ще один берег – з пластикових пляшок, сміття чи відходів деревини. Так «господарюють» у багатьох населених пунктах Закарпаття. Прибережні смуги, які би мали жорстко охоронятися, перетворюються в суцільні сміттєполігони. Люди все ще думають: вода змиє непотріб, не треба буде «ламати» голову над його утилізацією чи платити за вивезення. І ось таке «печерне» ставлення до сміття стало однією із причин руйнівних наслідків стихійного лиха – дійшли висновку спеціалісти.
Стихійні сміттєзвалища, не прочищені й не скошені канави, завалені переходи під мостами та зарослі канали води – і в результаті вода, не маючи куди стікати, заливає обійстя.
Закарпатські рятувальники наголошують: через цю проблему локальні підтоплення в регіоні стаються ледь не кожного року. Винними в таких ситуаціях зазвичай називають органи місцевого самоврядування: голови сіл, міст не слідкують за благоустроєм. Як повідомила виконуюча обов’язки головного державного санітарного лікаря Закарпатської області Світлана Піца, з початку року оштрафували 98 голів сільських і селищних рад на загальну суму 5,6 тисячі гривень.
Чому ніхто не боїться штрафів
Екологічна інспекція теж проводить перевірки. Як розповідає головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища в Закарпатської області Юрій Павлей, лише за чотири дні – з 11 серпня по 15 серпня 2008 року – спеціалісти Державної екологічної інспекції в Закарпатській області перевірили 8 сільських, 2 селищні та 1 міську раду щодо дотримання вимог ст.21 Закону України «Про відходи».
Екоінспектори підрахували: «шкода, завдана довкіллю лише через два факти облаштування в прибережно-захисній смузі річок сміттєзвалищ, перевищує 3,3 мільйона гривень».
Однак, нарікають екологи, законодавство передбачає занадто низькі штрафи. Приміром, за результатами чотириденної перевірки до адміністративної відповідальності притягнули 6 голів сільських рад, оштрафували їх усього на 697 гривень.
Підпільні лісопильні також засмічують річки
Окрім побутового сміття, фактором, який сприяє повеням, є відходи лісопилень. У гірських районах Закарпаття вони нерідко працюють безконтрольно, створюють цілі відвали тирси, яку потім змиває велика вода. Правоохоронці та податківці зізнаються: повної інформації про те, скільки в області неофіційних пилорам, у них немає.
Згідно з відповідним наказом Мінприроди України лише в одному з найбільш постраждалих районів – Рахівському – перевірили 6 суб’єктів господарювання, що займаються первинною обробкою деревини. Порушення виявили у всіх. Лише одне підприємство завдало збитків більше ніж на 77 тисяч гривень, а загальна суму штрафів склала лише близько 800 гривень.
Українське сміття побачили і в ЄС
Оскільки річки кордонів не визнають, то їхні засмічені та забруднені води стають причиною міжнародних непорозумінь. Як повідомив начальник Закарпатського облводгоспу Володимир Чіпак, змиваючи відходи, річки Закарпаття несуть їх до країн Євросоюзу. Угорщина виставила Україні рахунок на суму 35 тисяч євро за засмічення, що принесла річка Тиса.
Голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші зобов’язав сільських та селищних голів зупинити безконтрольне засмічення усіх водовідводів, потічків та річок, а також організувати й провести громадські роботи з очищення територій.
Голова закарпатської ОДА пообіцяв карати тих місцевих керівників, які не стежитимуть за санітарним станом на підконтрольних територіях. «За таке зноситимуть голови з пліч», – сказав Гаваші.
А контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області перевірить використання коштів на утилізацію та прибирання сміття й організацію громадських робіт.
Притягатимуть до відповідальності й самих громадян, які вивозять сміття до річок.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати