Закарпаття: Бджолині "квартири" на колесах

«Хоча я за професією тесляр, - розповідає Михайло Іванович, - але основою свого життя давно вважаю бджолярство. Для мене бджілки у 250 вуликах, мов оті маленькі беззахисні рідні діти. їм постійно і щоденно приділяю належну й серйозну увагу. Вже багато літ на професійній основі займаюся розведенням карпатської бджоли. Переконаний, що мед на столі - здоров'я в оселі! Тому раджу всім споживати оцей цінний продукт, маточне молочко, пилок».
Упорядкувати й розширити пасіку Михайлу Івановичу допоміг двоюрідний брат Дмитро Михайлович, котрий все своє життя віддав педагогічній діяльності. До того ж він обдарований краєзнавець-літератор, автор книг «Селищу Буштино - 630», «Вуштино - вчора і сьогодні», «Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину».
Тепер, коли 75-річний Дмитро Копинець знаходиться на заслуженому відпочинку, він щоденно поспішає на пасіку. Тут з Михайлом слідкує за порядком у вуликах, конструює оригінальний павільйон на колесах для перевезення бджолосімей на медозбори, дбає також про нуклеуси для спарювання маток на 200 місць.
«У Буштині, як і на всій Тячівщині, бджільництво має цікаві традиції, - розмірковує пан Дмитро. - До насущних проблем пасічників необхідно повернутися лицем правлінню Всеукраїнського товариства бджолярів, допомагати у збуті продукції. Тішить те, що минулого року на Тячівщині створено районну організацію пасічників (голова Василь Дочинець), відкрито в Солотвині і Тячеві 2 магазини «Бджілка», де можна придбати для пасіки необхідний товар».
Саме в обідню серпневу пору я застав Михайла та Дмитра Копинців за роботою на власній пасіці. «Цьогорічне літо видалося щедрим на медовий взяток: одержано більше 800 кг цінної продукції! Солодким нектаром забезпечуємо не тільки односельчан, але й мешканців Тереблянської долини», - кажуть в унісон досвідчені буштинські брати-пасічники.
Спілка пасічників України до свята нагородила братів Почесною грамотою.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати