А проходило все таким чином.
Свого часу Василь потрапив у Чинадійово із Вірменії. У цьому селищі на Мукачівщині він проходив військову службу, тут і одружився. Тривалий час працював на одному з місцевих підприємств. Та у середині дев'яностих років минулого століття виробництво занепало, і чоловік втратив роботу. Безробіття та безгрошів'я боляче вдарило по сім'ї, і Василь зламався. Нині всі свої негаразди почав топити у чарці. Саме в цей час на Закарпаття із Закавказзя переселився його старший брат Юрій, при-
дбав будинок у Чинадійові неподалік родинного гнізда молодшого брата. А Василевій дружині набридла постійна пиятика чоловіка, і вона вигнала його з дому. Єдиним прихистком для вигнанця стала оселя старшого брата. Та рідні люди почали постійно сваритися, оскільки Василь і не думав ні. в чому допомагати Юрію. Так було і того злощасного дня. Старший брат загадав квартирантові зібрати огірки на ділянці. Однак Василь не послухався. Зав'язався жорсткий двобій. Дійшло до того, що Юрій схопив з полиці кухонного ножа і кілька разів щосили вдарив у груди брата. А далі спокійно пішов спати... На ранок потерпілий був уже мертвий. За фактом братовбивства порушено кримінальну справу.
