- Там містяться дані про стан довкілля, параметри річок, про якість води в річках, кількість води в басейні річки, про наявність об'єктів розміщених в басейні річки, підприємства-забруднювачі, - розповідає завідувач кафедри моделювання та моніторингу складних систем, професор Віталій Мокін, 33 роки. - Далі все це підключається до карти і будь-хто натиснувши кнопку комп'ютера на ту чи іншу річку, може дізнатися про неї все. Наприклад, для Закарпаття зробили програму де є 30 об'єктів, - насоси, шлюзи і таке інше. І все це пов'язано між собою. Наша програма дає можливість "ходити" по річковому басейну в різні боки і знімати будь-яку інформацію. У нас є ціла схема, за якою ми працюємо. Ми приходимо в область і кажемо, нам потрібна така от інформація, збираємо її, опрацьовуємо, самі поєднуємо і нам навіть не треба бути на тому місці, де протікає та чи інша річка. Програма сама на карту виносить інформацію про всі скиди, водозабори, які є в річці. Для відповідних управлінців ми проводимо навчання, аби вони могли швидко робити свої звіти і оновлювати систему.
Програми, які розробляють вінницькі фахівці, розраховані, насамперед, для органів державної влади та екологічних служб, що займаються природоохоронною діяльністю. Вартість однієї такої програми складає 50 тисяч гривень, бувають і дорожчі програми, приблизна вартість яких досягає 200 тисяч.
У цьому році спеціалісти Вінницького політехнічного університету розробляють програму для річок Тиса і Дністер на замовлення підрозділу ООН у Норвегії.
Ці програми дозволяють відслідковувати окрім забруднювачів, ще й кількість прісної води. За словами Віталія Мокіна, для України ця проблема є досить актуальною, адже ми займаємо останнє місце в Європі за питомою кількостю прісної води на душу населення.
Довідка
Вінницька область займає перше місце в Україні за кількостю ставків, так в Україні їх близько 28 тисяч, а у нас чотири тисячі, тобто 1/7 всіх ставків України.