"Народне віче" на підтримку спорудження в Ужгороді аквапарку виявилося звичайним фарсом

Знайомі бібліотекарки, котрих зустріли за десять на четверту біля входу в «ПАДІЮН», одразу спитали, що тут відбуватиметься? Почувши, що планується провести віче, на якому говоритимуть про аквапарк, здивовано перепитали: «А яке відношення мають бібліотеки до аквапарку?» Одначе, не перечити ж керівництву — зайшли до зали. Навіть одного погляду на аудиторію так до кінця і не заповненого залу було достатньо, аби зрозуміти, кого сюди зібрали — 90% усіх присутніх становили жінки (а це, зрозуміло, підпорядковані міській владі садочки-школи-бібліотеки). Решта — навчені як говорити представники кількох громадських організацій, депутати, освітяни і заінтриговані журналісти.

Однак сподівання побачити щось нове у виконанні пана Ратушняка не виправдалося. Щойно мер, добре засмаглий після чергового відпочинку (на роботу, кажуть, вийшов напередодні) опинився на сцені, як, мов зі старої скрипучої платівки полилася заїжджена пісня. Навіть цитувати бруд Ратушняка вважаємо негідною справою, тому своїми словами передамо суть. Традиційно почавши з того, що обласна влада не дає мерії Ужгорода ніякої можливості працювати, він перейшов до образ на адресу Віктора Балоги, потім першого заступника голови ОДА Івана Балоги, далі злим і нетихим словом згадав про свого попередника Віктора Погорєлова, його сина Андрія, котрий нині очолює Держуправління екології і природних ресурсів, і завершив “промову“ наїздами на депутатів обласної ради. Найбільше “компліментів“ на свою адресу почули присутні на “віче“ Антон Зелінський та Володимир Чубірко.

Звинувачення Ратушняка наступне: мовляв обласна рада на передостанній сесії проголосувала проти будівництва в Ужгороді аквапарку, який принесе радість ужгородським дітям і величезні доходи міській скарбниці. У той же час, виступаючи згодом від імені депутатів обласної ради, Володимир Чубірко пояснив, що ніхто проти аквапарку не голосував, рада своїм рішенням тільки розширила площу парку відпочинку «Боздоський». І на самому віче запропонував створити комісію, до якої б увійшли депутати обласної та міської ради та представники громадських організацій. Депутати обласної ради пропонують спільно вивчити всі нюанси справи, розібратися в ситуації і знайти розумний компроміс.

Однак це не вихід для Сергія Ратушняка. Бо про що ж тоді він буде кричати, на чому зароблятиме крихти давно розгубленого авторитету? Ратушняк “озвірів“, почувши виступ Володимира Чубірка, в пориві ярості перейшов на російську мову, і з саркастичного, але спокійного захисника інтересів ужгородців перетворився на звичайного агресивного представника уже нетипових для нинішніх часів бандюків з великої дороги.

Народ у залі все менше сміявся і все більше ловився за голову. Зрештою, закінчилося все ухваленням резолюції наступного змісту: розпочати в Ужгороді збір підписів за проведення референдуму. Абсолютна безглуздість такого рішення дивує, бо на яке питання відповідатимуть мешканці обласного центру? Виявляється — чи потрібен місту аквапарк? Так давно ж усі, в тому числі й депутати обласної ради, серед яких багато ужгородців, говорять, що він потрібен. Тільки спочатку хай міська влада покаже проект майбутнього аквапарку, матеріали, де він буде розміщуватися, яка його площа, що там буде усередині. Нічого цього нема. Є лише бажання урвати 23 гектари землі, невдало замасковане за гарними словами про радість дітям і доходи міському бюджету.
Без сумніву, якщо питання на референдумі стоятиме саме так, то позитивно на нього дадуть відповідь 95% містян. Тільки що далі? Ратушняк укотре скаже, що він хотів, а йому не дали. На цьому заробить кілька сотень прихильників. А місто без конструктивного підходу мерії до вирішення проблеми і без здатності йти на компроміс заради благополуччя громади, якою Ратушняк так опікується, залишатиметься без аквапарку ще довго. Хоча і в цьому випадку буде позитивний момент: бодай 23 гектари ужгородської землі таки “не роздерибанять“.

Теги:

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати