Синевирське озеро: І сам не гам, і другому не дам

Насамперед треба відзначити, що дощі дещо завадили працівникам виноградівської ПМК-78, які відновлюють музей. Однак робота все ж триває: за два місяці вже освоєно майже 800 тисяч гривень. І ні в місцевих людей, ні у влади району немає сумніву, що цього разу справу відновлення Музею таки доведуть до кінця. Нагадаємо: поки що фінансування йде за благодійні кошти.
Голова Міжгірської райдерж­адміністрації Іван Роман хотів би, аби робота, яка триває на Чорній Ріці, поширилася й на територію Синевирського озера. «Охорона навколишнього середовища тут потребує значного поліпшення, – каже Іван Юрійович. – Стан справ дуже невтішний. Навіть місця відпочинку, яких, до слова, дуже мало, у неналежному стані. Керівництво Національного природного парку не може утримувати порядок через брак фінансування з Києва».
За словами голови райдержадміністрації, щомісяця озеро відвідує 8–10 тисяч туристів. Свого часу депутати обласної ради порушували проблему в’їзду автомобілів на територію озера, була пропозиція його заборонити. Іван Роман каже, що дирекція національного парку видала наказ щодо обмеження в’їзду на територію парку, одноразово там можуть перебувати до 15 автомобілів. «Але цей наказ не виконується, – каже керівник району. – Ми мали змогу спостерігати це неодноразово. На жаль, це значно погіршує екологічну ситуацію навколо озера».
Голова районної ради Іван Ярема також стурбований станом інфраструктури навколо Синевира, недоглядом за озером і навколишньою територією з боку керівництва природного парку: «З Музеєм лісу і сплаву картина ясна – тут іде конкретна робота. Що стосується благоустрою озера Синевир, наразі нема чіткого плану, як треба діяти. Були попередні виїзди робочої групи, окреслювалися плани. Але нині інфраструктура недостатня, аби приймати людей на відпочинок».
Районна влада, до слова, аналізує роботу лісопильних цехів, що містяться поблизу озера. Всього в Тереблян­ській долині їх 12. Перевіряють законність видачі дозволів, а також екологічні наслідки від функціонування цих підприємств.
Раніше на проблему засмічення території навколо озера звертали увагу депутати обласної ради. Створено комунальне підприємство, яке має розробити план поліпшення інфраструктури й очищення території навколо озера. Поки що конкретних заходів не вжито. Однак спекуляції навколо цього підприємства з боку деяких районних політиків, особливо представників БЮТу, вже почалися. 
«Я би хотів заспокоїти людей, які хвилюються, що навколо озера почнеться якесь велике будівництво, яке може зашкодити екології чи знецінити територію озера Синевир, – каже голова районної ради. – Будівництво може бути в нижній частині, біля села Синевирська Поляна, по Тереблянській долині, а не біля озера. Озеро буде таким, як і тепер».
Ситуація ускладнюється ще й тим, що керівництво Національного природного парку «Синевир» постійно конф­ліктує з владою і людьми. Суперечка між мешканцями села Синевир і парком через право власності на землю, яка начебто належить паркові, дійшла до суду. Люди, котрі споконвіку жили на своїй землі і навіть виготовили земельні акти, нині шукають правосуддя. Парк уважає цю землю своєю і хоче, щоб люди не могли її приватизувати (хоча це тема окремої розмови).
Київське керівництво парку, з одного боку, не фінансує впорядкування озера, з іншого – проти того, аби за цю проблему взялося створене Закарпатською обласною радою комунальне під­приємство. Показово й те, що всі збори з туристів ідуть національному парку. І район, як це парадоксально б не звучало, від туристичного буму на Синевирське озеро не має жодної копійки. Якби ж працювали рекреаційні заклади, було б і більше коштів на покращення інфраструктури, переконані керівники Міжгірщини.
Територія навколо озера й справді у далеко не найкращому стані. Туристи, з якими ми спілкувалися, мали претензії і до засміченості, і до туалетів, однак усі завершували фразою: «Але озеро у вас прекрасне». До речі, шукати вдалий кадр для фото довго не довелося – за кілька десятків метрів від озера ми натрапили на величезне сміттєзвалище. У такому випадку керів­ництво парку й справді хочеться покритикувати, бо хіба потрібні надто великі гроші, щоб установити більше смітників і вчасно вивозити відходи? Звичайно, що справа не тільки у фінансуванні, а й у недбалості відповідальних за території навколо озера.  
Іван Дербак, директор НПП «Синевир», каже, що «на цей час окремих цільових коштів на озеро не було, а парк зі своїх коштів старається утримувати порядок». А на капітальні видатки цього року парку виділили аж... 30 тисяч гривень. На зауваження, мовляв, озеро й довколишня територія не в найкращому стані, він висловив думку, що на це буде виділятися більше коштів. Але, правда, не знає коли.
Наостанок додамо, що торік на рекреації парк заробив 110 тисяч гривень...

Ярослав СВІТЛИК, Ужгород – Синевир,
ЗІА "Простір" - "Старий Замок "Паланок"

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати