Все про ідентифікаційні номери

1. Коли виникло поняття «ідентифікаційний номер»?
Введення загальної «ідентифікації» населення почалося ще в грудні 1994 року, коли був прийнятий Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів». Він був введений в дію постановою Постановою Верховної Ради України від 22.12.94р. №321/94-ВР. Однак лише взимку 1998 року цей процес досяг свого апогею, коли Кабінет Міністрів України ухвалив внести реквізит «ідентифікаційний номер» в усі форми первинних і облікових документів, які містять інформацію про доходи фізичних осіб або про сплату податків і зборів. У цей час 90% від загальної чисельності населення України вже було присвоєно ідентифікаційні номери.
2. Яка сфера застосування ідентифікаційних номерів?
 Ідентифікаційні номери введені для комп'ютерного обліку громадян, які одержують доходи на території України, а також для обліку сплачених ними податків. Ідентифікаційні номери державного реєстру фізичних осіб використовуються в діючих системах банківських установ і державної митної служби. Передбачається, що номери стануть основою для нових пластикових паспортів. Не обійтися без ідентифікаційного номера, якщо громадянин бажає включити в податковий кредит видатки, понесені в 2007 році:
 на своє навчання або навчання членів родини;
 на сплату відсотків за користування іпотечним кредитом і т.д.
Номери й відомості державного реєстру використовуються й в інших облікових системах, наприклад, у системі пенсійного або соціального страхування. Використовуються номери для обліку і видачі житлових субсидій, соціальної допомоги, при реєстрації дипломів, атестатів і свідоцтв про середню освіту.
3. Чи може громадянин відмовитися від присвоєння ідентифікаційного номера, через релігійні переконання?
Так, від присвоєння ідентифікаційного номера громадянин має право відмовитися. Законом України від 16.07.1999р № 1003-ХІV внесено зміни до ст.1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів», якими передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Однак, як передбачено Законом України від 22.05.2003р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відмовилися від ідентифікаційного номера, не можуть скористатися правом на податковий кредит - правом на зменшення оподатковуваного доходу у зв’язку з витратами на навчання, страхування життя, сплату відсотків за іпотечним кредитом тощо і відповідно повернути частину сплаченого податку з доходів фізичних осіб протягом року. До речі, останнім часом, почастішали випадки звернень громадян, які раніше відмовилися від одержання ідентифікаційного номера, з проханням повторного одержання номера. І таке право передбачене Законом. Якщо особа, яка через свої релігійні або інші переконання офіційно відмовилась від ідентифікаційного номера, а через деякий час змінила свої переконання і бажає отримати ідентифікаційний номер, подає до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації паспорт громадянина України, в якому наявна відмітка, та заяву в довільній формі з викладенням свого прохання анулювати попередньо внесену відмітку з метою повторного отримання ідентифікаційного номера. Посадова особа органу державної податкової служби анулює попередньо внесену відмітку шляхом унесення на 7 - 9 сторінки паспорта спеціального штампа. (За відсутності штампа можливе внесення запису "Запис анульовано", засвідченого підписом посадової особи і печаткою органу державної податкової служби). Після скасування (анулювання) відмітки в паспорті, фізична особа проходить встановлену процедуру реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, про що їй видається картка фізичної особи - платника податків ( ідентифікаційний номер).
 4. Чи необхідно особисто громадянинові одержати Картку з ідентифікаційним номером, чи це можна доручити іншій людині?
У виняткових ситуаціях (хвороба, відпустка, відрядження, перебування в іншому регіоні країни й ін.) за бажанням громадянина можлива видача Картки іншій особі при наявності особистого паспорта цієї особи або його паспортного документа, паспорта громадянина, на користь якого здійснюється видача Картки, або його паспортного документа або ксерокопії цього паспорта або паспортного документа (з чітким зображенням) та нотаріально засвідченого доручення на одержання Картки.
5. Якщо жінка виходить заміж і змінює прізвище - ідентифікаційний номер необхідно міняти? В даному випадку необхідно звернутися в податкову інспекцію за місцем проживання з такими документами:
 свідоцтво про шлюб;
 оригінал картки з ідентифікаційним номером;
 паспорт громадянина України з новим прізвищем.
Інспектор податкового органу на підставі наданих документів внесе зміни в базу даних і відразу ж видасть нову картку. При цьому сам ідентифікаційний номер залишається колишнім.
6. Чому саме номер, а не прізвище або інша текстова інформація служить для ідентифікації людини?
 Ми живемо в часи загальної комп’ютеризації. А комп'ютеру необхідно однозначне структуроване подання інформації, яким і є цифровий номер. Однозначно ідентифікувати особу на прізвище, ім’я, по батькові неможливо, оскільки в межах України (навіть міста або ж села) кілька фізичних осіб можуть мати однакові прізвище, ім'я, по батькові й навіть одну дату народження. До речі, у процесі присвоєння ідентифікаційних номерів з'ясувалося, що найпоширеніший у нас в країні прізвище, ім'я, по батькові - Шевченко Микола Іванович (більше 700 чоловік), Коваленко Микола Іванович (більше 600 чоловік), Ткаченко Олександр Миколайович (більше 560).
7. Що представляє собою ідентифікаційний номер? Це випадковий набір чи цифр ні? Ідентифікаційний номер представляє десятирозрядне число, сформоване в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995 року № 874 «Про затвердження порядку встановлення особистих (ідентифікаційних) номерів громадян». Ідентифікаційний номер - це не випадковий набір цифр:
 перші п'ять цифр позначають дату народження людини. Крапкою відліку стало1 січня 1900 року. Цей день одержав номер 00001. 2 січня 1900 року має номер 00002, 31 грудня 1900 року - 00365 і т.д.
 наступні чотири знаки - порядковий номер людини (серед тих, хто народився в один день). Він присвоюється в міру надходження інформації про людей у центральну базу даних. У цих же чотирьох знаках закладена інформація про стать людини. Вона позначається дев'ятим символом: парне число - жіноча, непарне - чоловіча.
 останній символ - контрольне число. Воно визначається за алгоритмом, що не розголошується, щоб ускладнити підробку номера.
8. Що необхідно для одержання ідентифікаційного номера?
Для одержання ідентифікаційного номера необхідно звернутися в податкову інспекцію за місцем проживання з паспортом і заповнити облікову картку. Під час реєстрації до облікової картки фізичної особи-платника податків і інших обов'язкових платежів вносяться такі дані:
 прізвище, ім'я та по батькові; дата народження;
 місце народження (країна, область, район, населений пункт);
 місце проживання;
 місце основної роботи;
 види сплачуваних податків і інших обов'язкових платежів.
9. Який порядок одержання Картки неповнолітнім громадянам?
Картки неповнолітнім громадянам, незалежно від їхнього віку, видаються одному з батьків при наявності свідоцтва про народження дитини й особистого паспорта громадянина України одного з батьків (або його паспортного документа з певним місцем проживання й оцінкою про реєстрації дитини).
10. А де і як можна одержати ідентифікаційний номер іноземному громадянинові?
Іноземні громадяни реєструються й одержують Картку в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі при поданні паспортного документа. З 15 лютого 2008 року іноземні громадяни при реєстрації та отриманні Картки фізичної особи - платника податків (з ідентифікаційним номером) в державній податковій адміністрації в області при поданні паспортного документа повинні подавати також засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою паспортного документа. Якщо іноземний громадянин доручає іншій особі отримати Картку, то така особа повинна подати особистий паспорт громадянина України або паспортний документ, паспортний документ іноземного громадянина або його ксерокопію (з чітким зображенням), у якому містяться такі дані: прізвище, ім'я, по батькові, місце народження, місце проживання, дата народження, а також нотаріально засвідчене доручення на отримання Картки та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою паспортного документа іноземного громадянина. Зазначені зміни внесені наказом ДПА України від 29.11.2007 року №662 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.12.07р. №1375/14642) до Положення про картку фізичної особи - платника податків (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.01.98 №43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.98 за №124/2564).
11. У які строки можна одержати Картку з ідентифікаційним номером?
 Присвоєння ідентифікаційного номера здійснюється Державною податковою адміністрацією України у двотижневий строк від дня надання облікової картки фізичної особи - платника податків і інших обов'язкових платежів (форма N 1ДР). Інформація про присвоєння номера направляється каналами електронної пошти в державний податковий орган за місцем реєстрації фізичної особи. На практиці ідентифікаційний номер можна одержати протягом тижня. Слід відмітити, що Картка засвідчує ідентифікаційний номер особи, але не заміняє документ, що засвідчує особу.
12. Що робити у випадку втрати Картки з ідентифікаційним номером?
При відновленні втрачених або зіпсованих Карток громадянам видається дублікат. Видача дубліката Картки (довідки) здійснюється органами державної податкової служби України за місцем проживання за заявою власника про втрату оригіналу з вказівкою обставин втрати. На Картці (довідці), що видається замість втраченої, друкується слово "Дублікат". І на завершення - мережа інформаційних систем постійно вдосконалюється і розширюється, оскільки без чіткого однозначного обліку фізичних осіб неможливо якісно вирішувати такі життєво важливі для нашої країни проблеми, як:
 боротьба з тіньовою економікою шляхом недопущення створення фіктивних фірм та їх реєстрації на осіб, які померли або перебувають у місцях позбавлення волі або не мають певного місцезнаходження; недопущення безконтрольної легальної й нелегальної міграції в межах держави, оскільки із введенням механізму працевлаштування фізичних осіб без постійної прописки необхідно термінове введення контрольованої системи реєстрації фізичних осіб і ведення обліку ніде не зареєстрованих осіб;
 боротьба з організованою злочинністю й запобігання торгівлі жінками й дітьми шляхом введення інформаційного обміну з іншими державними органами;
 боротьба з порушниками податкового законодавства й забезпечення регулярного надходження коштів в бюджети за рахунок сплати податків і інших обов'язкових платежів юридичними й фізичними особами;
 виявлення тіньових коштів і впорядкування системи обліку купівлі - продажу нерухомості, попередження проведення таких операцій без відома власників нерухомості й інших.
Отже, можливо, незабаром ми й кроку не зможемо ступити без свого ідентифікаційного номера.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати