На позачерговій сесії обласної ради, скликаній через паводок, голова ОДА Олег Гаваші з трибуни запевнив, що жодна збудована чи реконструйована останнім часом дамба не підвела під час нинішнього паводку. Чи так це насправді, ми вирішили з’ясувати на Берегівщині – у селах Квасово і Варієво, котрі у 2001 році затопила річка Боржава.
Однак насамперед нагадаємо, що найбільша вода під час липневого паводку на Закарпатті пройшла на Тисі біля Чопа. 10-метрова хвиля, яку прогнозували, лякала уяву, але фахівці заспокоювали, що загрози місту немає. Врешті, так і сталося – дамба витримала. Після того, як вода зійшла, мер Чопа Галина Цар так прокоментувала ситуацію: «Новозбудована дамба розрахована на найбільшу повінь, яка може пройти цією територією впродовж найближчих 200 ро¬ків. Висота правобережної дамби на території України навіть на метр вища від лівобережної, що в Угорщині. Люди, що проживають біля річки, коли все обі¬йшлося, говорили, що дамба стала справжнім порятунком від великої води».
У решті населених пунктів нижніх районів краю, які затопило в 1998 та 2001 роках, нинішнього паводку також остерігалися. Люди добре пам’ятають, якого лиха завдали попередні дві повені. «Ніколи не забуду, коли уночі ми вслухалися, як із гримом валяться будинки, і намагалися визначити, де пропала хата», – розповів нам мешканець Варієва Іштван. Цього разу, за словами чоловіка, хата якого, як і десятки будинків інших односельців, була зруйнована попередньою повінню, Боржава також сильно піднялася. Рівень води був дуже високим, тому мешканці села хвилювалися не на жарт. Але збудована дамба надійно захистила село – її запасу вистачало ще на кілька метрів.
Ми проїхали до річки, щоб подивитися, якого рівня сягала вода. З намулу на гіллі прибережних дерев ясно, що річка піднялася метрів на шість-сім, але, справді, дамба витримала б значно біль¬шу воду. Мешканці найближчої до Боржави вулиці, почувши, що журналісти з Ужгорода цікавляться, як пережили паводок, з удячністю говорили про владу, працівників облводгоспу й будівельників, додаючи, що навіть у ніч, коли вода була найбільша, люди спали спокійно.
Квасово – ще одне село на Берегівщині, яке топило й 1998-го, і 2001-го. Однак тут, як й у Варієві, цього разу все обійшлося добре завдяки зміцненим старим і збудованим новим дамбам. А попередні паводки майже повністю затоплювали село. Було знищено десяту частину всіх будинків – тридцять три родини залишилися без даху над головою, бо вода зруйнувала зведені з саману хати. Після паводку людям виплатили компенсації, тож нині на най¬ближчій до річки вулиці стоять нові хати.
«Найбільше біди наробило 2001 року, – розповідає голова села Василь Губаль. – Село було повністю відрізане від світу, до нас можна було дістатися тільки через ліс. А цього року ми були дуже спо¬кійні, в жодному подвір’ї не було води, тільки трохи поля підтопило».
Дамбу в Квасові почали зміцнювати в 2006 році. Окрім першої біля річки, збудованої в 70-х роках, зробили ще одну – перед сільським стадіоном і додаткову, бетонну, вже біля самого села. Окрім того, на 120 сантиметрів підняли міст.
«Ми дуже вдячні за ту безпеку, яку тепер маємо, – продовжує сільський голова. – Тепер ми не тільки не потерпіли від паводку, а навпаки, – допомагаємо іншим. Люди, знаючи, яка то біда, самі вирішили зібрати, хто що міг, і ми відправили один мікроавтобус на Івано-Франківщину. Хтось приніс муку, консерви, хліб, одяг, купили мінеральної води... Одного разу вже їздили на Франківщину, цього тижня будемо їхати ще раз. Бо повінь – то велика біда. А ми, на щастя, від неї вже убезпечені».