Цікаве воно також романтичним походженням власної назви. Кажуть, що в давні часи рекрут, якого забирали до війська, мав свою кохану на ім'я Єва. Йдучи до армії, закоханий написав на стіні: «Жди ня, Єво». Ця фраза, трохи видозмінившись, мовляв, і дала назву селищу.
Поза тим, цей населений пункт на Воло-веччині можна, напевно, віднести до одного з найуспішніших у районі. Зокрема, завдяки непоганому рекреаційному розвитку. З незрозумілих причин, туризм у цьому районі розвивається далеко не так успішно, як на сусідній Міжгірщині. Однак це не стосується Жденієва, де активно розбудовуються нові бази відпочинку, функціонує гірськолижний витяг. Відповідно, зростає ціна на землю. Щоправда, це не надто тішить депутата сільради Івана Далекорея. «Ну збудують нову базу, дадуть роботу кільком жителям села. Та хіба це можна порівняти з півторатисячним штатом заводу?», - говорить він.
Пан Далекорей працює директором Жденієвськоі ЗОНІ - гігантом, збудованим у радянські часи і розрахованим на 700 учнів. Навіть у найкращі часи ця школа мала трохи більше півтисячі учнів. Нині ж - 235. Великі
корпуси закладу пустують, потребуючи, однак, чималеньких коштів на утримання. Та, по мірі можливості, влада намагається зробити її сучаснішою. «У Жденієві газифікували школу, а торік провели ремонт та газифікували шкільну їдальню, - розповіла начальник відділу освіти Воловецької РДА Марія По-лянчич. - Через відсутність газу в їдальні ми не могли там організувати гаряче харчування учнів 1-4 класів, яке має бути обов'язковим. Цього літа на базі школи вже вдруге поспіль проходило оздоровлення дітей».
На момент же нашого приїзду — тут у розпалі ремонт. «Школа, як бачите, велика. За 2—3 дні відремонтувати П важко. Тим паче, майже все робимо своїми силами, - пояснює Іван Васильович. ЗОШ у Жденієві відносно нова - збудована 1983 року. Однак справа в тому, що багато із запланованого не було втілено в життя. Слід було доробляти своїми силами, та не вдалося - настали 90-ті роки. А з ними й відома розруха. Зате останнім часом справи пішли
на краще. Є в нас непогана бібліотека, чудовий комп'ютерний клас. Мали б гроші - зробили б ще більше». Допомагає закладу й селищна рада, яка має необхідний бюджет (2007 року він становив близько 2 мільйонів гривень). Та наявних коштів недостатньо. По-перше, щоб економити тепло, необхідно поміняти вікна. Нині освітній заклад споживає занадто багато газу. Вікна свого часу зробили з сирого дерева, і вони з часом просто розсохлися. По-друге, треба перекрити дах. А ще - змінити систему опалення, оскільки старі труби вже прогнили, пояснює Іван Далекорей.
Є сподівання, що школі допоможе грант, який стараннями відділу освіти РДА виграла Воловеччина. Мова про програму «Рівний доступ до освіти», за якою 7 шкіл району, зокрема Жденіївська, отримають по мільйону гривень.
Окрім Жденіївської ЗОШ, наразі газифікували школу та дитсадок у Підполоззі, дитсадок у Верхніх Воротах, школу в Лазах, два дитсадки у райцентрі. В найближчих планах - газифікація трьох дошкільних закладів села Гукливе.
Тож нині садочки і школи Воловеччини поступово оновлюються, стають затишними, отримують сучасне обладнання завдяки увазі до освіти всього Закарпаття загалом та з боку обласної держадміністрації зокрема. Перший заступник голови ОДА Іван Балога особисто побував майже в усіх районах, аби з'ясувати, що і де потрібно зробити і як у співпраці з місцевими керівниками та бізнесом ці проблеми можна вирішити.