Як повідомив начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга, причиною ураження дерев хворобами слугує підвищення інфекційного фону грибних захворювань, а найбільше проблемі посприяла людина, яка порушила природний процес зміни порід. Зокрема, за часів Австро-Угорщини на початку ХІХ століття через високий попит на хвойну деревину на території Закарпаття масово засадили смереку на місці аборигенних ялицево-букових лісів. Проте для смереки місцеві умови не підходять. Природні ресурси окремих районів Закарпаття для смереки – надто багаті. Тут, на багатих ґрунтах, вона швидше росте і, відповідно, швидше старіє. Усього в лісах Закарпаття 24% (31,6 тис. га) смерекових лісів ростуть у невідповідних умовах, а в решти генофонд сильно засмічений привізним матеріалом, тобто насінням, завезеним з Австрії.
В обллісгоспі скаржаться, що не можуть вжити найефективніших заходів проти проблеми, а саме – вирубати уражені дерева. Громадськість, за словами лісівників, не дозволяє вирубувати ділянки лісу, нехай навіть хворі.
На ослаблених хворобами деревах масово розмножуються вторинні шкідники – різні види короїдів, які при певні чисельності переходять і на здорові дерева, переносячи спори і міцелії шкідливих грибів.
На сьогодні радикальні заходи боротьби проти грибних захворювань лісу відсутні. Лісівники не є прихильниками суцільних рубок ураженого лісу, оскільки це може погіршити екологічну ситуацію, особливо у Свалявському та Воловецькому держлісгоспах. Натомість, за словами Валерія Мурги, слід вирішувати проблему поступово. Варто вдатися до вибіркових санітарних рубок і рубок догляду, при яких вибирається в основному смерека, зріджується верхній шар лісу і створюються сприятливі умови для природного поновлення корінних лісоутворюючих порід. Є приклади, коли така методика сприяла формуванню повноцінного здорового молодого деревостану і після рубки старшого ярусу ділянка залишалася покритою лісом.